Page 13 - 4175

роль міри вартості гроші виконують лише тому, що люди просто домовилися
приймати їх як оплату товару. Природними функціями грошей він вважає функції
засобу обігу й міри вартості, використання грошей як засобу нагромадження
віднесені ним до хрематистики.

2.3 В епоху середньовіччя основу економіки становило натуральне
господарство та ремісництво, розвиток торгівлі був незначним. Інтелектуальне життя
було підпорядковане релігії. Основні твори і документи цього періоду – це збірки
законів і правил, а також релігійні трактати. Найвідомішими законодавчими
пам’ятками раннього середньовіччя є “Салічна правда”, “Капітулярій про вілли”
(V та ІХ ст., держава франків), “Руська правда” (ХІ-ХІІ ст., Київська Русь).
Релігійні трактати цієї доби фіксують настанови щодо господарської діяльності
людей, яка є богоугодною. Гонитва за багатством вважається гріховною, оскільки
відволікає людину від служіння Богові і знищує добро, яке є в людині. Кожен
повинен заробляти на прожиття своєю працею, і тільки вона дає людині право на
користування земними благами. При цьому діяльність однієї людини не повинна
порушувати інтересів інших, звідси – заборона брати процент за позику, пошуки
справедливої ціни в торгівлі.
Аквінський Фома (1225 – 1274 рр.) – італійський єпископ і богослов.
Економічні ідеї основних його творів “Сума філософії” та “Сума теології”
спираються на праці Аристотеля. Передусім це вчення про “справедливу” ціну, яка
повинна відповідати двом вимогам: забезпечувати еквівалентність обміну відповідно
до кількості “праці та витрат” та забезпечувати учасникам обміну певний рівень
життя згідно їх соціального статусу. В ціні повинні також враховуватись затрати на
зберігання, доставку, а також страхування на випадок можливих втрат внаслідок
грабежів на дорогах. Він виступав із релігійно-етичним обґрунтуванням товарного
обміну, грошей, ціни, прибутку, проценту; поділяв багатство на природне (плоди
землі та ремесла) й неприродне (золото і срібло). Визнавав справедливим отримання
надбавки до первісної ціни (ренти) у землеробстві, помірного прибутку, який
відповідає місцю виробника чи торговця в феодальній становій ієрархії. Проте
вважав гріховними лихварство і лихварський процент, які порівнював з продажем
того, чого не існує. Разом з тим, позики на державні потреби вважав допустимими, а
процент тлумачив як компенсацію за ризик втрати грошей.

2.4 Меркантилізм – перша в історії економічної думки школа, яка виникла
наприкінці XV ст. в епоху первісного нагромадження капіталу в Англії, Італії,
Франції та інших європейських країнах і проіснувала до XVIII ст. Це перша система
економічних поглядів, на основі якої формувалася економічна політика
європейських держав – політика державного протекціонізму.
Меркантилізм (від італ. “mercante” – торговець, купець) вперше ставить
питання про джерело багатства нації: уособленням багатства вважаються гроші, його
джерелом є обмін товарів, насамперед – зовнішня торгівля. Тому нагромадження

12