Page 9 - 4175

наукових основ вирішення проблем людського фактора в організації, умінням
ефективно управляти поведінкою людей.
4. Наука управління, або кількісна школа (1950 — до сьогодення).
Особливо швидкого розвитку ця школа набула в другій половині XX ст., коли
з'явилися комп'ютери і відповідна освіта в менеджерів. Суть кількісної школи
полягає в дослідженні окремих операцій і моделей, що допомагає з'ясувати і
зрозуміти складну конкурентну ситуацію. Ця школа спирається на економіко-
математичні методи.

1.4 Історія вчень менеджменту займає важливе місце у сучасній складній
системі економічних наук, теоретично осмислюючи і узагальнюючи досягнення
кожної з них. Водночас вона має самостійне значення:
 вивчення еволюції управлінських концепцій дозволяє зрозуміти, як
розгортається процес формування і збагачення наших знань про управління, як і
чому більшість ідей минулого зберігають свою актуальність і сьогодні, яким чином
вони впливають на наші сучасні уявлення;
 ознайомлення з різноманітними школами і напрямками в управлінській науці
дозволяє сучасному менеджеру-практику повніше усвідомити взаємозв’язок
теоретичних концепцій з умовами і причинами їх виникнення, потребами
економічної практики, інтересами різних соціальних груп, країн та народів,
застерегтися від можливих помилок;
 звернення до історії управлінської думки сприяє вмінню об’єктивно
оцінювати сучасні теорії, їх взаємозв’язок з економічною політикою, дозволяє
уникнути багатьох помилок, пов’язаних з практичною реалізацією тих чи інших
теоретичних рекомендацій;
 в історії управлінських ідей сконцентрована історія соціально-економічного і
інтелектуального розвитку цивілізації, тому пізнання історичного минулого дозволяє
не тільки підвищити рівень ерудованості менеджера, але й його здатність
орієнтуватися в структурі сучасного управлінського знання знання.

ТЕМА 2 ЕКОНОМІЧНА ТА УПРАВЛІНСЬКА ДУМКА
СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ТЕОРІЇ
МЕРКАНТИЛІЗМУ

2.1 Розглядаючи економічну та управлінську думку Стародавнього світу,
необхідно розмежувати східну та західну цивілізацію. Відмінності між цими
суспільствами зумовили відмінності їхньої економічної та управлінської думки.
Писемні пам’ятки стародавнього світу – документи господарської звітності,
зведення законів, юридичні акти та твори про управління державою та державним
господарством – мали нормативний характер і відображали економічні уявлення
суб’єктів традиційної економіки.

8