Page 30 - 4173
P. 30

виселитися за межі міста, у дачні місця.
                  У дореволюційній Росії до кінця ХІХ ст. не існувало будь-якої відповідної


            системи  для  виділення  міст  з  числа  населених  пунктів.  Тільки  в  1904  р.
            Міністерство  внутрішніх  справ  запропонувало  керуватись  для  класифікації


            міських  поселень  більш  ніж  35-ма  ознаками,  більшість  з  яких  було  визнано
            непридатними навіть на той час. Пропонувалось , наприклад, враховувати:


                  – статевий склад населення;

                  –  переважаючий  характер  житлових  будинків  (будівельний  матеріал,

            поверховість, людність і т.д.);

                  – займаний населеним пунктом простір;

                  – етнографічний і релігійний склад населення;

                  – обіг міських ярмарок і базарів, штат поліції і тюремне впорядкування;

                  – ціни на квартиру, прислугу та ін.

                  У процесі розвитку людського суспільства склалися населені пункти, різні

            за своїм значенням, розміром, розміщенням і внутрішнім впорядкуванням. Для

            вирішення  багатьох  практичних  завдань,  у  тому  числі,  і  архітектурно-

            планувального  характеру,  виникла  необхідність  класифікувати  їх  за  низкою

            ознак на відповідні категорії, типи, види і групи.

                  Таким чином, основу планування і забудови населених пунктів складають

            найбільш прогресивні принципи сучасного містобудування, використання яких

            дозволяє вирішувати ряд соціальних, політичних і економічних питань.

                  2.2  Поняття  земель  населених  пунктів  і  їх  соціально-економічне

            значення

                  Населені  місця  або  населені  пункти  відрізняються  від  інших  місць

            суспільного виробництва перш за все тим, що в них поселились на проживання

            відповідні  групи  людей.  Разом  з  тим  вони  характеризуються  більш  високою

            концентрацією засобів виробництва і матеріальних елементів безпосереднього

            призначення, необхідних для задоволення трудових, побутових та інших потреб

            населення,  їх  соціального  розвитку,  фізичного  і  морального  вдосконалення.




            28
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35