Page 28 - 4173

селища міського типу і сільські населені пункти, які дісталися нам у спадок, не
зважаючи на великі недоліки, являли особливу цінність. Тому не випадково

найбільш тверезо оцінювали обставини, що склались, архітектори –
містобудівельники В. Семенов, Л. Ільїн, А. Іваніцкий, С. Чернишов і

провідна група українських містобудівельників – Л. Ейнгорн, М. Давидович,
Г. Шелейховський, П. Хаустов, А. Марзеєв, які дотримувались реалістичного

напрямку і йшли шляхом реконструкції населених пунктів. У проектах

передбачалось зменшення щільності складної забудови в центральних районах

міст Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, а також загальне покращення

санітарно-гігієнічних умов життя у містах і селах.

У цей самий час з’являються перші експериментальні проекти населених

пунктів на основі математично виражених залежностей. До числа таких слід,

у першу чергу, віднести запропонований А. Сакуліним план-схему населеного

пункту, побудовану на основі математичного аналізу залежностей розселення

жителів населених пунктів і радіусів доступності до основних закладів

культурно-побутового обслуговування.

Починаючи з 50-х років ХХ ст., інтерес до розроблення нових форм

населених пунктів за кордоном значно зріс. До них слід віднести роботу

архітектора Ле Корбюзе по забудові Чандігарха, архітекторів Л. Коста, О.

Німейра по будівництву столиці Бразилії, будівництво нових міст-супутників в

Англії, Швеції, Бельгії, розроблення французькими архітекторами плану

“Паралельності Парижу” та ін.

У практиці реконструкції населених пунктів, сформованих за кордоном,

найбільшу увагу приділяють створенню великих магістралей для швидкісного

руху транспорту, розміщення гаражів, організації нових ділових і торгових

центрів, а також проблем водопостачання і оздоровлення повітряного

транспорту.

Прогнози розвитку населених пунктів майбутнього розробляються й у

інших країнах, а особливо – у Франції, США, Англії.

26