Page 35 - 4173
P. 35

Аналіз  функціональної  структури  міст  і  інтенсивності  основних  видів  їх
            соціально-економічних зв’язків з навколишніми населеними пунктами свідчить


            про  те,  що  міста  виконують  функції  формування  соціально-економічних
            територіальних систем, тобто виступають у ролі самоутворюючих центрів.


                  У  масштабах  України  виділено  чотири  основні  рівні  ієрархії
            територіальних систем: низова, локальна, регіональна і республіканська.


                  Залежно  від  ступеня  сформованого  середовища  територіальних  систем

            можна виділити три групи: сформовані; ті, що формуються; знову формуючі.

            Для  оцінки  ступеня  сформованості  систем  зазвичай  приймаються  такі

            показники як міцність зв’язку населених пунктів і їх основних функціональних

            елементів (промисловість, транспорт, будівництво, сфера обслуговування).

                  Таким чином, ієрархічна структура соціально-економічних територіальних

            систем України орієнтовно повинна включати 510 низових, 90 локальних і 10

            регіональних  підсистем.  Найбільший  інтерес  для  вивчення  проблеми

            комплексного  розвитку  населених  пунктів  являє  локальна  система.  Вона

            відрізняється  складною  структурою,  яка  забезпечує  задоволення  різних

            соціальних  потреб  населення,  раціональне  використання  природних  і

            матеріальних ресурсів, збалансованість і пропорційність. Саме на цьому рівні

            виникає  гостра  необхідність  вирішувати  в  комплексі  широке  коло  соціально-

            економічних завдань міського і районного масштабу.

                  Враховуючи  позитивний  зарубіжний  досвід  у  сфері  управління

            територіями населених пунктів, Держкомітет України у справах містобудування

            і  архітектури  у  межах  співпраці  з  Агенством  СІЛА  з  Міжнародного  розвитку

            запропонував використати механізм так званого «зонінгу», який поширений у

            США  та  ряді  країн  Європи  для  регулювання  використання  міської

            території.

                  Спеціальні  Правила  або  зонінг  міста  деталізує  концепцію  генерального

            плану  у  напрямку  раціонального  використання  всіх  міських  територій.  При

            цьому визначаються обов’язкові і допустимі види використання землі в кожній




                                                                                                           33
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40