Page 35 - 4173
P. 35
Аналіз функціональної структури міст і інтенсивності основних видів їх
соціально-економічних зв’язків з навколишніми населеними пунктами свідчить
про те, що міста виконують функції формування соціально-економічних
територіальних систем, тобто виступають у ролі самоутворюючих центрів.
У масштабах України виділено чотири основні рівні ієрархії
територіальних систем: низова, локальна, регіональна і республіканська.
Залежно від ступеня сформованого середовища територіальних систем
можна виділити три групи: сформовані; ті, що формуються; знову формуючі.
Для оцінки ступеня сформованості систем зазвичай приймаються такі
показники як міцність зв’язку населених пунктів і їх основних функціональних
елементів (промисловість, транспорт, будівництво, сфера обслуговування).
Таким чином, ієрархічна структура соціально-економічних територіальних
систем України орієнтовно повинна включати 510 низових, 90 локальних і 10
регіональних підсистем. Найбільший інтерес для вивчення проблеми
комплексного розвитку населених пунктів являє локальна система. Вона
відрізняється складною структурою, яка забезпечує задоволення різних
соціальних потреб населення, раціональне використання природних і
матеріальних ресурсів, збалансованість і пропорційність. Саме на цьому рівні
виникає гостра необхідність вирішувати в комплексі широке коло соціально-
економічних завдань міського і районного масштабу.
Враховуючи позитивний зарубіжний досвід у сфері управління
територіями населених пунктів, Держкомітет України у справах містобудування
і архітектури у межах співпраці з Агенством СІЛА з Міжнародного розвитку
запропонував використати механізм так званого «зонінгу», який поширений у
США та ряді країн Європи для регулювання використання міської
території.
Спеціальні Правила або зонінг міста деталізує концепцію генерального
плану у напрямку раціонального використання всіх міських територій. При
цьому визначаються обов’язкові і допустимі види використання землі в кожній
33