Page 32 - 4173
P. 32
з проектами планування їх приміських зон. Для великих населених пунктів
(міст), навколо яких створювались агломерації, з генеральним планом
населеного пункту розроблявся і проект планування всієї агломерації.
Аналіз процесу урбанізації в нашій країні показує, що розселення в
населених пунктах набуває нову форму, а саме – форму групових систем
населених пунктів. Основою групових систем являються виробничі, народно-
господарські зв’язки окремих населених пунктів, які входять до складу системи.
Виникнення і розвиток групових систем населених пунктів відбувається
перш за все у великих, вже сформованих (або на стадії створення) міських
агломераціях і територіально-промислових комплексах. Створення групових
систем розселення не виключає за відповідних умов можливості збереження і
розвитку автономних населених пунктів.
При проектуванні населених пунктів і для прийняття планувальних
нормативів необхідно перш за все визначити розрахункову чисельність
населення. Розрахунок населення проводиться із застосуванням методу
трудового балансу, в основу якого покладено принцип обов’язкової участі
усього працюючого населення в суспільно-корисній праці. Вибір території для
розміщення нового населеного пункту повинен проводитись з врахуванням
потреб промислових підприємств, впорядкування внутрішнього транспорту,
житлових районів, зон відпочинку на основі комплексної оцінки територій,
передбачених для різних цілей використання.
Завдання з планомірного регулювання росту населених пунктів
спричинило проблему «оптимального населеного пункту». Оптимальний за
своїми розмірами населений пункт – це відносне поняття, яке визначає
сукупність різних умов і відповідні специфічні фізико- і економіко-географічні
умови розвитку кожного конкретного району в певний період.
Незважаючи на всю умовність і відносність поняття оптимального
населеного пункту, воно має відповідне регулятивне значення і є корисним при
вирішенні питань проектного розселення і перспективної мережі населених
30