Page 32 - 4173

з проектами планування їх приміських зон. Для великих населених пунктів
(міст), навколо яких створювались агломерації, з генеральним планом

населеного пункту розроблявся і проект планування всієї агломерації.
Аналіз процесу урбанізації в нашій країні показує, що розселення в

населених пунктах набуває нову форму, а саме – форму групових систем
населених пунктів. Основою групових систем являються виробничі, народно-

господарські зв’язки окремих населених пунктів, які входять до складу системи.

Виникнення і розвиток групових систем населених пунктів відбувається

перш за все у великих, вже сформованих (або на стадії створення) міських

агломераціях і територіально-промислових комплексах. Створення групових

систем розселення не виключає за відповідних умов можливості збереження і

розвитку автономних населених пунктів.

При проектуванні населених пунктів і для прийняття планувальних

нормативів необхідно перш за все визначити розрахункову чисельність

населення. Розрахунок населення проводиться із застосуванням методу

трудового балансу, в основу якого покладено принцип обов’язкової участі

усього працюючого населення в суспільно-корисній праці. Вибір території для

розміщення нового населеного пункту повинен проводитись з врахуванням

потреб промислових підприємств, впорядкування внутрішнього транспорту,

житлових районів, зон відпочинку на основі комплексної оцінки територій,

передбачених для різних цілей використання.

Завдання з планомірного регулювання росту населених пунктів

спричинило проблему «оптимального населеного пункту». Оптимальний за

своїми розмірами населений пункт – це відносне поняття, яке визначає

сукупність різних умов і відповідні специфічні фізико- і економіко-географічні

умови розвитку кожного конкретного району в певний період.

Незважаючи на всю умовність і відносність поняття оптимального

населеного пункту, воно має відповідне регулятивне значення і є корисним при

вирішенні питань проектного розселення і перспективної мережі населених

30