Page 34 - 4173

Деякі елементи зонування земель у межах населених пунктів визначені
постановою КМУ від 22 лютого 2008 р. № 79 «Порядок складання плану

земельно-господарського устрою території населеного пункту» [46].
Результатом вирішення питань організації території населеного пункту є

загальна схема планування. Пропонується розробляти декілька варіантів цієї
схеми і порівнювати їх за різними показниками (економічними, технічними,

санітарно-гігієнічними, архітектурними).

Планувальна організація території населеного пункту в цілому полягає

у розміщенні на ній вулиць, площ, кварталів, присадибних ділянок, житлових і

громадських будинків, виробничих і господарських будівель, зелених насаджень

та інших елементів благоустрою, а також різних інженерних споруд. При цьому

окремі ділянки, будинки і споруди, зелені насадження і різні дрібні елементи

населеного пункту розміщуються у межах кварталів або у межах вулиць і площ

відповідно до їх розташуванням. Вулиці, площі і квартали являють собою

основні елементи плану населеного пункту.

Одним із головних чинників, який має істотний вплив на формування

об’ємно-планувальної структури населеного пункту, є природно-ландшафтні і

кліматичні умови місцевості, які передбачають не тільки певні форми

розселення, але й планувальну структуру населеного пункту.

Можна виділити 4 типи просторової організації населених пунктів:

– центричні, які мають моноцентр, сприймаються зі всіх боків;

– лінійні – з двостороннім сприйманням (вздовж річки, дороги);

– фронтальні – прибережні (біля великих внутрішніх акваторій);

– поліцентричні, які мають рівноцінні композиційні акценти і

сприймаються взаємопов’язано.

Найбільш істотним принципом формування планувальної структури

населених пунктів є забезпечення найкоротших зв’язків із внутрішньою

мережею доріг, місцями прикладання праці, житловою зоною, загальним

центром.

32