Page 50 - 4163

Водночас наймані працівники при цьому абсолютно нарощують потенціал своєї власності
на робочу силу, що виражається у зростанні їхньої особистої власності, внаслідок чого вони
поступово втрачають риси пролетарів.
Таким чином, наймана праця – це процес праці під контролем капіталіста, що
супроводжується реальним підкоренням праці, привласненням власниками засобів виробництва
зростаючих обсягів результатів такої праці та відтворенням відносин капіталістичної власності й
одночасним збільшенням частки особистої власності.
Власність на робочу силу – це власність найманого працівника на свою здатність до праці
(сукупність фізичних та розумових здібностей), яку він змушений продавати капіталісту і у
процесі використання якої виникають відносини з приводу привласнення необхідного продукту
власником робочої сили та додаткового і частки необхідного продукту капіталістом і державою
у всіх сферах суспільного відтворення.
Власність найманого працівника на свою робочу силу є визначальним чинником у
формуванні вартості та ціни робочої сили.
Робоча сила – це сукупність її потреб, фізичних, інтелектуальних і організаторських
здібностей, набутих знань і досвіду, які використовуються в процесі виробництва матеріальних
благ та надання послуг.
Робоча сила є невід'ємним елементом виробництва при будь якій формі суспільства, але
тільки за умов капіталізму стає товаром.
Як і будь-який товар робоча сила має вартість і споживчу вартість. Вартість товару
робоча сила визначається робочим часом, який суспільно необхідний для його виробництва і
відтворення. Відтворення робочої сили полягає у відновленні витраченої робітником енергії.
Для цього він повинен їсти, пити, одягатися, відпочивати, мати житло. Таким чином, вартість
робочої сили дорівнює вартості засобів існування, які необхідні для самого робітника і
утримання його родини. Сума грошей, яка необхідна для купівлі засобів існування для
робітника і його родини, складає грошовий вираз їх вартості, або ціну робочої сили. Ціна
робочої сили, як і будь-якого іншого товару, коливається в залежності від попиту та
пропонування.
Величина вартості товару робоча сила у процесі свого руху виражається різними
економічними величинами. У руках капіталіста вона є змінним капіталом, тобто не лише
вартість засобів існування робітника, а й вартість, що змінює свою величину. У руках робітника
ця вартість втрачає здатність до самозростання, перестає бути капіталом і перетворюється на
доход.
Окрім вартості, робоча сила має і споживчу вартість. Споживча вартість товару робоча
сила полягає у її здібності створювати вартість, причому більшу за вартість самої робочої сили.
Саме ця властивість приваблює покупців-капіталістів.
Від інших товарів робоча сила відрізняється і умовами продажу. На відміну від звичайного
товару робоча сила продається на визначений строк: день, тиждень, місяць, рік. Продаж робочої
сили на визначений термін зберігає особову свободу найманого робітника.
Особливістю товару робоча сила є також невід'ємність від свого носія. Продавець робочої
сили повинен слідувати за покупцем туди, куди той йому вкаже. Тому споживання робочої сили
в процесі виробництва є експлуатацією найманого робітника.

6.4. Вартість робочої сили. Заробітна плата, її форми і функції

На поверхні економічних явищ заробітна плата виступає як плата за працю. Таке уявлення
про заробітну плату склалося давно й існує дотепер. Відомий англійський економіст Вільям Петі
(1623—1682 рр.) визначав заробітну плату як ціну праці. Такої думки про заробітну плату
дотримуються автори популярного підручника «Економікс» П. Самуельсон і В. Нордхаус,
більшість західних науковців, деякі російські та українські економісти.

50