Page 45 - 4163

регулюють товари, вироблені за гірших умов, і навпаки. Крім того, цей закон виражає
внутрішньо необхідні зв’язки між працею виробника товарів у минулому (тобто суспільно
необхідним робочим часом у момент їх безпосереднього виробництва) і теперішніми умовами
виробництва. Тому вартість товарів зумовлюється не тим робочим часом, який витрачено на їх
виробництво, а тим, який витрачено на їх відтворення. Надзвичайна роль закону вартості у
товарному виробництві виявляється у його функціях: регулювання пропорцій суспільного
виробництва; стимулювання розвитку продуктивних сил; диференціація товаровиробників.
У якості регулятора товарного виробництва закон вартості сприяє розподілу праці між
галузями народного господарства з метою задоволення потреб. Про зміну потреб у продукції
тієї чи іншої галузі свідчить зміна цін на неї. Потяг до підтримки цін на достатньо високому
рівні, конкуренція збуджують виробників переходити із галузі в галузь, що сприяє розподілу
праці між останніми.
Закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил. Відомо, що зростання
продуктивності праці збільшує масу виробленої продукції у одиницю часу, внаслідок чого
вартість одиниці продукції зменшується. Прагнення до зниження індивідуальної вартості
одиниці продукції спонукає товаровиробника застосовувати нову техніку, технологію,
організацією виробництва, тобто усього того, що сприяє підвищенню продуктивності праці.
Якщо впровадження технічних новацій набуває масового характеру, це неминуче призводить до
зростання продуктивних сил суспільства.
Зрештою, дія закону вартості обумовлює соціально-економічне розшарування
товаровиробників, збагачення одних і збанкрутування інших. Ринкова вартість товарів, основу
якої створюють суспільно необхідні витрати, робить усіх товаровиробників економічно
рівними. Проте ті, у яких індивідуальні витрати нижчі від суспільних, виграють, і навпаки.
Отже, закон вартості примушує усіх виробників утримуватися в рамках суспільно-необхідних
витрат. Тим самим він своєю дією здійснює оздоровлення товарного господарства, примушуючи
його звільнятися економічними методами від неефективних підприємств.
Розглянута регулююча роль закону вартості була характерною для простого товарного
виробництва. У капіталістичному товарному виробництві вона доповнюється державним
регулюванням суспільного виробництва, у результаті чого формується найбільш оптимальний
господарський механізм.
Таким чином, можна зробити певні висновки.
1. Розвиток суспільного поділу праці, виникнення приватної власності обумовлюють появу
товарно-грошових відносин. Товарне господарство спадкує натуральному, проте принципово
від нього відрізняється й всією своєю сутністю економічно заперечує його.
2. Необхідною умовою обміну є неоднаковість споживних вартостей. Загальною основою
обміну товарів є трудові витрати, які і визначають мінову вартість. Гроші є категорією
товарного виробництва, історія їх появи нерозривно пов’язана з товарообміном.
3. Закон вартості – об’єктивний економічний закон товарного виробництва. Він визначає
способи й принципи виміру, розподілу й стимулювання суспільної праці на ринку.

Питання для закріплення вивченого матеріалу:

1. У чому полягає історичне значення натурального (замкнутого) господарства
2. Обгрунтуйте відповідь на питання: Що виникло раніше - поділ праці чи товарне
виробництво? Назвіть етапи становлення і розвитку суспільного поділу праці.
3. Чому однією з рис товарного виробництва є його стихійний характер? Подумайте на
тим, чи можна стихійний характер товарного виробництва абсолютизувати.
4. Хто, на ваш погляд, є головним суб’єктом товарних відносин, його творцем?
5. Розглядаючи властивості товару, продумайте відповідь на питання: яка з цих
властивостей є провідною і чому саме?

45