Page 130 - 4163

тому що направлені на підвищення ефективності суспільного виробництва та добробуту
населення. Без адміністративного регулювання ринкове господарство сьогодні уявити
неможливо, проте, воно має чітко обмежені функції і межі та потребує обережного
застосування.
Важливу роль в державному регулюванні відіграють економічні методи. Вони пов’язані зі
створенням державою фінансових чи матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні
інтереси суб’єктів господарювання й обумовлювати їхню поведінку. До економічних методів
державного регулювання відносять фінансову (фіскальну) і грошово-кредитну (монетарну)
політику, а також цінове регулювання. Економічні методи державного регулювання
передбачають використання таких інструментів, за допомогою яких створюються умови
розвитку ринкових процесів у потрібному державі напрямі (ставки податків, митні тарифи,
гроші, кредит, ціни, облікова ставка, норми амортизації, заробітна плата тощо).
Оскільки економічні методи займають провідне місце у сучасному господарському
механізмі управління економічною системою суспільства та відіграють важливу роль щодо
управління економічними відносинами між суб’єктами господарювання, розглянемо їх більш
докладніше.
Слід також звернути увагу на той факт, що держава застосовує і неформальні засоби
впливу на економіку. Тобто, держава використовує публічні лекції, рекламу, спеціальні
програми на радіо і телебаченні, публікації в періодичних виданнях, соціологічні дослідження й
опитування, впливаючи таким чином на формування громадської думки, суспільної свідомості,
економічного мислення.

14.4. Фінанси. Державний бюджет. Податки

Отже, регулювання державою економічного й соціального життя суспільства являє собою
сукупність певних дій, спрямованих на прискорення або гальмування, стимулювання або
блокування розвитку тих чи інших економічних процесів у бажаному напрямку.
Важливим та ефективним методом впливу держави на національне господарство є фінанси.
Фінанси виникли в умовах товарно-грошових відносин під впливом функцій і потреб держави.
Фінанси (від лат. financia – готівка, доход) у перекладі з французького означає “грошові
кошти”.
Слід звернути увагу на той факт, що між фінансами і грошима є спільні властивості та
певні відмінності. Фінанси є грошовими коштами за своєю природою, тому їх роль в економіці
залежить від місця грошей в економічних відносинах. Водночас фінанси і гроші відрізняються
між собою як за змістом, так і за функціями, що ними виконуються.
Як відомо, гроші виконують роль загального еквіваленту вартості товарів. Що стосується
фінансів, то вони виступають у якості економічного інструменту розподілу валового
національного продукту (ВНП) і національного доходу (НД). За допомогою фінансів
забезпечується контроль за формуванням і використанням фондів грошових коштів.
Одне з головних призначень фінансів – це, перш за все, забезпечення потреб держави
шляхом формування грошових фондів та контроль за витрачанням економічних ресурсів.
Таким чином, можна навести визначення даної економічної категорії. Тобто, фінанси – це
форма економічних відносин, пов’язаних з процесами розподілу і перерозподілу ВНП (НД), а
також з процесами формування та використання цільових централізованих і децентралізованих
фондів грошових коштів. Іншою мовою, фінанси – це економічні відносини між державою,
підприємствами, населенням з приводу формування, розподілу та використання грошових
фондів.
З одного боку, фінанси як економічна категорія виражають відносини привласнення
частини необхідного та додаткового продукту (доходу), що виникають між державою,
суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами. З іншого боку, це грошові фонди й
фінансові ресурси, які опосередковують рух матеріальних та людських ресурсів.

130