Page 126 - 4163

- принцип мінімальної достатності – держава повинна виконувати тільки ті функції,
реалізацію яких не може забезпечити ринок; причому функції державного управління мають
певним чином розподілятися – на вищих його рівнях належить вирішувати ті проблеми, які не
можуть бути розв’язані на нижчих;
- принцип ефективності – управління економікою зобов’язані здійснювати спеціальні
органи державної влади й управління з чітко визначеними правами, компетенцією та
обов’язками шляхом використання певних важелів, адекватних цілям і ситуації, що склалися, із
забезпеченням оптимального співвідношення між витратами на утримання державного
управлінського апарату і результатами державного втручання в економіку.
Подальший розвиток ринкового господарства породжує нові явища в економіці, а саме:
циклічність суспільного виробництва, високий рівень його монополізації і інтернаціоналізації,
значні економічні й соціальні вимоги до результатів виробництва. Це значною мірою обмежує
регулюючі можливості самого ринкового механізму. Ці обмеження, з врахуванням вище
розглянутого, можна охарактеризувати таким чином.
По-перше, ринковий механізм у цих умовах самостійно вже не може протистояти таким
негативним явищам макроекономічного рівня, як затяжний спад виробництва, високий рівень
довгострокової інфляції, надмірний рівень безробіття. По-друге, ринковий механізм, не може
самостійно забезпечувати задоволення всіх загальнодержавних потреб, оскільки він реагує на ті
з них, що виявляються через платоспроможний попит. По-третє, ринковий механізм самостійно
не може усунути чи мінімізувати такі побічні негативні ефекти, як поляризація населення
відповідно до рівня його доходів, надмірний розвиток окремих регіонів, порушення екологічних
умов життя людей тощо.
Ці негативні явища, як вже стає зрозумілим, можуть бути компенсовані лише через
спеціальний державний механізм.
У цьому механізмі важливе місце займає відтворення сукупного капіталу: держава вирішує
таке важливе глобальне економічне завдання, як розвиток всієї економічної системи
суспільства. Без широкомасштабного втручання держави в економіку в усіх сферах суспільного
відтворення сучасна економічна система не змогла б існувати. Тому держава об’єктивно
вимушена виконувати роль суб’єкта регулювання через реалізацію певних економічних
функцій.
Отже, необхідність державного регулювання економіки зумовлена економічними
функціями держави. Що це за функції ? У принципі їх безліч. Проте, є основоположні, що
виступають базою для аналізу ролі держави в управлінні економікою. Визначимо та розглянемо
їх.
У контексті даного питання необхідно звернути увагу на той факт, що існують різноманітні
точки зору різних вчених стосовно визначення економічних функцій держави в управлінні
економікою. Однак, також слід зазначити, що принципових розходжень та різниць між ними
немає.
Так, в економічній літературі виділяють такі основні економічні функції держави в
управлінні економічною системою суспільства:
- визначати головні цілі і пріоритети макроекономічного розвитку країни, виходячи із
стану економіки і перспектив її розвитку (розроблення стратегії соціально-економічного
розвитку країни; визначення економічних ресурсів, що необхідні для її реалізації; визначення
пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку країни);
- розробляти та затверджувати правові аспекти функціонування економічної системи
суспільства, які закріплюють права власності, регламентують діяльність підприємств і
регулюють товарно-грошові відносини між суб’єктами ринку;
- забезпечувати макроекономічну стабілізацію економіки, зокрема забезпечувати стале
економічне зростання, стабільний рівень цін, досягнення повної зайнятості;
- стимулювати економічне зростання та економічний розвиток країни;

126