Page 133 - 4163

Цілісність бюджетної системи – сукупності всіх бюджетів країни у їх взаємозв’язку –
забезпечується ретельним ув’язуванням доходів й видатків уряду, закріплених у юридичних
нормах. Ця система залежить від державного устрою країни (унітарна чи федеративна держава),
її економічної, політичної та інших підсистем і складається з двох або трьох ланок.
Так, бюджетна система унітарних, тобто єдиних, держав складається лише з двох ланок –
державного і місцевого бюджетів. Після проголошення державної незалежності України її
бюджетна система стала змішаною. Наявність автономної Республіки Крим, уряд якої складає і
затверджує бюджет через власні виборчі органи, робить бюджетну систему України частково
триступінчатою. Всі інші ланки бюджетної системи двоступінчасті.
Сутність державного бюджету більш глибинно розкривається через його функції:
розподільчу і контрольну.
Розподільча функція фінансів полягає у забезпеченні концентрації грошових коштів у
руках держави та їх подальшому використанні з метою задоволення загальнодержавних потреб
та виконання нею відповідних функцій.
Контрольна функція фінансів полягає в тому, що державний бюджет об’єктивно через
формування й використання фонду грошових коштів держави відображає економічні процеси,
що відбуваються у структурних ланках економіки. Тобто, дана функція проявляється у ході
реалізації системи контролюючих мір за процесами формування та використання грошових
коштів держави.
Представляється безсумнівним, що нормальний стан державного бюджету – це рівність
доходів й видатків. Однак, як не парадоксально це не так. Пояснюється цей факт, головним
чином, тим, що державний бюджет змушений відображати циклічний рух економіки.
Так, державний бюджет доцільно балансувати з позитивним сальдо (від італ. saldo –
розрахунок) при підйомі і негативним сальдо – при падінні виробництва. Між тим типовим є
бюджет з негативним сальдо – це зумовлено, перш за все, посиленням ролі держави у різних
сферах суспільного життя, збільшенням чисельності державних службовців, помноженням
витрат на воєнно-промисловий комплекс (ВПК) тощо.
Бюджетна політика як складова фіскальної політики спрямована на досягнення
урівноваженого бюджету, збалансованого за доходами й видатками протягом усього
бюджетного періоду (року).
Найчастіше основним завданням бюджетної політики є подолання бюджетних дефіцитів,
що досягають критичного рівня.
Дефіцит бюджету і величина державного боргу – це важливі показники стану економічної
системи суспільства.
Дефіцит бюджету – це сума, на яку у даному бюджетному періоді (році) видатки бюджету
перевищують його доходи.
Профіцит бюджету – це сума, на яку у даному бюджетному періоді (році) доходи
бюджету перевищують його видатки.
Бюджетний дефіцит (профіцит) відображає певні зміни у національній економіці, фіксує
результати цих змін.
Так, наприклад, основними причинами бюджетного дефіциту є спад суспільного
виробництва; зростання граничних витрат суспільного виробництва; масовий випуск
“порожніх” грошей; невиправдано “роздуті” соціальні програми; збільшення витрат на
фінансування ВПК; великомасштабний обіг “тіньового” капіталу; значні непродуктивні витрати
(приписки, розкрадання тощо).
У сучасних економічних системах традиційними способами покриття дефіциту державного
бюджету є державні позики і жорсткість оподаткування. Проте, є і третій спосіб, який
передбачає збільшення грошової маси в обігу, – це, власне, виробництво грошей, або
“сеньйораж”.
Бюджетний дефіцит відноситься до так званих негативних економічних категорій, типа
інфляції, кризи, безробіття, які є невід’ємними елементами сучасної економічної системи

133