Page 134 - 4163

суспільства. Більш того, без них економічна система втрачає здатність до саморуху й
поступового розвитку. Слід також зазначити, що профіцит бюджету ще не означає “здоров’я”
економіки. Треба чітко уявляти, які процеси протікають у фінансовій системі, які зміни
відтворювального циклу відображає дефіцит бюджету.
Бюджетні дефіцити у межах 5% загального обсягу державного бюджету і до 1-2 %
валового внутрішнього продукту (ВВП) вважаються безпечними.
За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні
дефіцити.
Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування
економіки, що сприяє зростанню ВВП. Пасивний бюджетний дефіцит характеризується
спрямуванням коштів на покриття поточних видатків, зокрема на соціальні витрати, виплату
заробітної плати у бюджетній сфері та інше.
Бюджетний дефіцит покривають за рахунок державних внутрішніх та зовнішніх позик, а
також грошової емісії. Постійне накопичення заборгованості уряду перетворюється на
державний борг.
Державний (урядовий) борг – це заборгованість, що накопичилась у уряду за певний
період часу в результаті запозичення грошей для фінансування минулих бюджетних дефіцитів.
Іншою мовою, державний борг – це загальний розмір заборгованості уряду власникам
державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за мінусом
позитивних сальдо бюджету, що мали місце за певний період часу.
Структурними елементами державного боргу є внутрішній державний борг і зовнішній
державний борг.
Внутрішній державний борг – це заборгованість держави громадянам, підприємствам,
установам, організаціям своєї країни, які є держателями цінних паперів, випущених урядом.
Зовнішній державний борг – це заборгованість держави іноземним громадянам,
підприємствам, установам, організаціям, іншим країнам, а також міжнародним фінансово-
кредитним організаціям.
Загрозливим для стабільності економічної системи є перевищення державним боргом ВВП
більш як у 2 рази.
До основних економічних наслідків державного боргу відносяться: відтік через певний
період часу коштів з країни; обмеження споживання для населення країни; збільшення податків,
що є антистимулом для економічної діяльності; перерозподіл доходу країни на користь
держателів облігацій.
Для управління державним боргом, зокрема для його зменшення, вдаються до таких
заходів:
- сплата боргу через золотовалютні резерви;
- консолідація боргу – зміна умов позики (наприклад, перетворення короткострокових
позичок на довгострокові);
- конверсія – дозвіл держави на придбання іноземними кредиторами частини цінних
паперів, майна;
- викуп короткострокових зобов’язань через випуск нової довготермінової позики під
вищий відсоток;
- надання нових кредитів міжнародними фінансово-кредитними організаціями.
Як свідчить сучасна практика господарювання, понад 90 % доходів державного бюджету
формується вдяки податкам.
Податки (від грец. податок – “платіж”) – обов’язкові платежі (загального та цільового
характеру), що стягуються державою з фізичних і юридичних осіб на безоплатній нормативній
основі.
Іншою мовою, податки як економічна категорія являють собою примусове вилучення
(привласнення) державою частини необхідного та додаткового продукту з фізичних та
юридичних осіб відповідно до прийнятих законів. Тобто, податки – це обов’язкові платежі до

134