Page 131 - 4163

Як зазначено вище, фінанси виступають у формі централізованих (державний бюджет,
державне соціальне страхування, державне майнове страхування, державний кредит) і
децентралізованих (фонд нагромадження, фонд споживання на підприємстві) фондів.
Грошові відносини, що пов’язані з формуванням та використанням вище зазначених
грошових фондів, називаються фінансовими відносинами.
Фінансові відносини мають певну структуру:
- між державою, з одного боку, і юридичними й фізичними особами, з іншого;
- між окремими фізичними і юридичними особами;
- між окремими державами.
Сутність фінансів повніше розкривається у виконуваних ними функціях.
Функції фінансів – це специфічний спосіб вираження притаманних їм (фінансам)
властивостей.
Основними функціями фінансів є :
1) накопичення необхідної кількості грошових коштів для здійснення процесу
розширеного відтворення продуктивних сил і, насамперед, основної продуктивної сили –
людини-працівника;
2) регулювання державою розвитку економічної системи суспільства, зокрема відносин
власності та технологічного способу виробництва;
3) розподіл і перерозподіл ВНП, в тому числі НД, між окремими сферами, галузями
суспільного виробництва, соціальними верствами та групами, а також регіонами.
Таким чином, можна констатувати про існування двох функцій фінансів: розподільчої і
контрольної.
Розподільча (перерозподільна) функція характеризується тим, що фінанси приймають
активну участь у розподілі й перерозподілі ВНП (НД) між учасниками суспільного виробництва,
сферою матеріального і нематеріального виробництва, галузями народного господарства,
регіонами. Виконуючи дану функцію, фінанси приймають участь у русі частини ВНП між
ринковими суб’єктами та у процесі формування первинних й вторинних доходів.
Контрольна функція фінансів передбачає контроль держави за порядком акумулювання
та розподілу (перерозподілу) грошових коштів між підприємствами, фінансово-кредитними
інститутами та організаціями. Тобто, дана функція пов’язана з контролем з боку суспільства за
виробництвом, розподілом та обігом суспільного продукту. Вона проявляється у розробці
законодавчих актів та нормативних положень, регламентуючих дотримання фінансової
дисципліни.
Оскільки, як зазначене вище, фінанси являють собою певну систему економічних відносин,
тому необхідно визначити її рівні. Отже, розглянемо структуру фінансової системи та
взаємозв’язки між її елементами.
Фінансова система – це сукупність форм і методів формування, розподілу (перерозподілу)
й використання фондів грошових коштів держави та суб’єктів господарювання; це сукупність
різних видів фінансів (та виконуваних ними функцій) у їх взаємодії та взаємозв’язку.
Основними ланками фінансової системи є:
- державні (публічні) фінанси;
- фінанси підприємств (установ, організацій);
- фінанси населення.
Державні (публічні) фінанси – це сукупність грошових фондів, які акумулюються в руках
держави і використовуються для виконання нею соціально-економічних функцій. Складові
елементи державних фінансів є державний бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит.
Фінанси підприємств (установ, організацій) – це сукупність грошових ресурсів для
здійснення процесу відтворення (тобто виробництва, обміну, розподілу, споживання) у межах
підприємства (установи, організації – фінанси тих суб’єктів, які не займаються комерційною
діяльністю).

131