Page 125 - 4163

Державне втручання в економіку має бути раціональним – надмірна активність держави
може породжувати негативні тенденції і наслідки, а також зумовлювати зменшення фінансових
можливостей держави.
У контексті питання, що розглядається, принципово важливо чітко визначити об’єкти
державного регулювання.
Так, у сучасних умовах національна економіка виступає як агрегований об’єкт державного
регулювання. Крім того, у складі національної економіки виокремлено господарські системи,
відповідно до рівнів управління економікою і свободи дій, які розрізняються мірою і складністю
завдань, що вирішуються:
- макроекономічна господарська система (національне господарство);
- мезоекономічна господарська система (галузь, регіон);
- мікроекономічна господарська система (підприємство, домашнє господарство).
Об’єктами державного регулювання економіки є також сфери, галузі суспільного
виробництва, регіони, і, крім того, реальні процеси та явища в економіці, а також умови
соціально-економічного розвитку країни.
У зв’язку з цим, необхідно чітко визначити принципи і функції державного регулювання
економіки, дотримання та реалізація яких забезпечує ефективну роль держави в управлінні
економічною системою суспільства.

14.2. Принципи і функції державного регулювання економіки

Забезпечення ефективної ролі держави в управлінні економічної системи суспільства може
бути досягнуто за умови дотримання відповідних принципів.
Основні принципи державного регулювання економіки:
- принцип наукової обґрунтованості – врахування вимог об’єктивних економічних
законів, а також реалій економічного, політичного, соціального життя суспільства;
- принцип узгодження інтересів – державне регулювання економіки має бути механізмом
узгодження інтересів різних суб’єктів економіки: загальнодержавних, регіональних, групових
(підприємців і працівників; споживачів і виробників тощо), індивідуальних інтересів;
- принцип системності – враховуючи той факт, що функціонування національної
економіки як великої складної системи передбачає існування різних рівнів та елементів,
державне регулювання економіки, охоплюючи різні об’єкти, має виходити із системних засад у
вирішенні економічних, політичних, соціальних, науково-технічних, зовнішньоекономічних,
культурних, екологічних та інших проблем;
- принцип цілеспрямованості – державне регулювання економіки має бути спрямовано
на досягнення стратегічних конкретних цілей суспільства шляхом вирішення поточних задач та
розв’язання поточних проблем, що виникають у функціонуванні й розвитку економічної
системи суспільства;
- принцип пріоритетності – виділення основних соціально-економічних проблем
розвитку країни, на вирішення яких державі належить зосередити свої поточні зусилля (через
обмеженість наявних державних ресурсів – фінансових, матеріальних, трудових, інформаційних
та інших);
- принцип комплексності – необхідність використання державою усього арсеналу засобів
та інструментів, що є в її розпорядженні (правових, економічних, адміністративних; прямих,
непрямих; неформальних);
- принцип альтернативності – врахування у прийнятті рішень можливостей різних
варіантів розвитку економіки;
- принцип адаптації – державне регулювання економіки має ґрунтуватися на
безпосередній оцінці результатів оперативного аналізу й коригування впливу держави на
соціально-економічні процеси залежно від внутрішніх чи зовнішніх умов розвитку країни;

125