Page 38 - ЛЕКЦІЯ 1

пам’яті або творчо створюються уявленням. Таким мисленням користуються

працівники літератури, мистецтва тощо.

Ці два типи мислення в дійсності співіснують.

Наочно-образне мислення полягає в тому, що мислений процес є в ньому

безпосередньо зв’язаний із сприйняттям мислячою людиною оточуючої дійсності.

Мислячи наочно-образно людина прив’язана до дійсності. Так форма мислення

найбільш повно і розвернуто представлена у дітей дошкільного і молодшого

шкільного віку, а у дорослих – серед людей, зайнятих практичною роботою. Цей вид

мислення достатньо розвинутий у всіх людей, тому часто приходиться приймати

рішення про предмети своєї діяльності тільки спостерігаючи за ними, але

безпосередньо їх не торкаючись.

Наочно-дійове полягає в тому, що сам процес мислення являє собою

практичну перетворювальну діяльність, здійснювану людиною з реальними

предметами. Цей вид мислення широко представлений у людей, зайнятих реальною

виробничою працею, результатом якої є створення якого-небудь конкретного

матеріального продукту.

Всі перечислені види мислення у людини співіснують можуть бути

представлені в одній і тій же дійсності. Але в залежності від її характеру і кінечних

цілях домінує той чи інший вид мислення.
Крім звичайних видів мислення, що приводять до правильних висновків, є

особливі мисленні процеси, що дають хибне уявлення про дійсність.
Один із видів незвичного мислення отримав назву аутизму. Думки людини

при цьому мисленні підпорядковуються не логіці і розуму, а афективним потребам,
відображаючи їх силу, динаміку. Аутизм означає таке глибоке замислення над

своїми особистими переживаннями, що зникає інтерес до реальності, втрачаються

контакти з дійсністю, зникає прагнення спілкування з оточуючими.

Звичка до шаблонних рішень і висновків може привести до нездатності

самостійно знаходити вихід із раптових ситуацій і приймати оригінальні рішення,

тобто до того, що в психології називають ригидністю мислення. Ця особливість