Page 43 - ЛЕКЦІЯ 1

запам’ятовування: механічне і осмислене. При механічному запам’ятовуванні

встановлюються асоціації шляхом багатократного повторення. Осмислене

запам’ятовування основане на встановленні смислових зв’язків нового з вже

відомим матеріалом і між частинами даного матеріалу.

Механічне запам’ятовування матеріалу приводить до формального засвоєння

знань. Крім того, воно неекономне, оскільки вимагає значно більше часу, ніж

запам’ятовування осмислене. Однак в певних випадках воно необхідне (наприклад

при запам’ятовуванні слів іноземної мови).

Збереження – це процес утримання в пам’яті відомостей, одержаних у ході

набування досвіду. Великою мірою він залежить від якості та глибини

запам’ятовування, використання матеріалу пам’яті в своїй діяльності.

Забування – це природний процес. Подібно збереженню й запам’ятовуванню,

воно має вибірковий характер. Забувається перш за все те, що не має для людини

життєво важливого значення, не викликає інтересу, не відповідає її потребам, не

займає суттєвого місця в її діяльності і тому не отримує достатнього підкріплення.

Вибірковість забування проявляється і в тому, що деталі забуваються швидше,

довше зберігаються в пам’яті загальні положення, висновки.

Проте неможливість згадати який-небудь матеріал ще не означає, що він

цілком і назавжди втрачений і більше не є надбанням досвіду індивіда. Адже часто
ми згадуємо речі, які вважали остаточно забутими. Загальновідомі факти згадувань

людьми далеких подій у періоди піднесення і потрясінь, під час сну і в гіпнотичному
стані, під впливом нагадувань тощо. Цікавими є також згадування в старечому віці

окремих відомостей із життя періоду дитинства та юності. Відомо, що забутий
матеріал відновлюється значно легше й швидше, ніж запам’ятовується вперше.

Тому ймовірно, що запам’ятовуваний матеріал не стирається при забуванні

повністю, як з магнітної плівки звукозапису, а стає якоюсь мірою

неусвідомлюваним і вимагає для відновлення певних умов.

Обидва процеси – збереження і забування – перебувають у певній динамічній

рівновазі. З одного боку, до пам’яті постійно надходять нові матеріали

запам’ятовування. Раніше засвоєні знання взаємодіють із новими, вступають у нові