Page 33 - ЛЕКЦІЯ 1
        P. 33
     поведінку людини називають особистими диспозиціями. Тоді можна говорити про
            диспозиційну  і  ситуаційну  мотиваціях  як  аналогах  внутрішньої  і  зовнішньої
            поведінки.
                   Диспозиційна  і  ситуаційна  мотивація  не  є  незалежними.  Диспозиції  можуть
            актуалізуватися  під  впливом  певної  ситуації,  і  навпаки,  активізація  певних
            диспозицій  (мотивів,  потреб)  приводить  до  зміни  ситуації,  точніше,  її  сприйняття
            суб’єктом.
                   Мотив  на  відміну  від  мотивації  –  це  те,  що  належить  самому  суб’єкту
            поведінки,  є  його  стійкою  особистісною  властивістю,  що  зсередини  спонукає  до
            здійснення  певних  дії.  Мотив  також  можна  визначити  як  поняття,  яке  в
            узагальненому вигляді представляє множину диспозицій.
                   Із  всіх  можливих  диспозицій  найбільш  важливою  є  поняття  потреби.  Нею
            називають  стан  необхідності  людини  або  тварини  в  певних  умовах,  яких  їм  не
            хватає  для  нормального  існування  і  розвитку.  Потреби  як  стан  особи  завжди
            зв’язана  з  наявністю  у  людини  почуття  незадоволеності,  зв’язаного  з  дефіцитом
            того, що потрібно (звідси назва “потреба”) організму (особистості).
                   Потреби є у всіх живих істот, і цим жива природа відрізняється від неживої.
                   Кількість  і  якість  потреб,  які  мають  живі  істоти,  залежить  від  рівня  їх
            організації,  від  умов  життя,  від  місця,  яке  займає  відповідний  організм  на
            еволюційній  сходинці. Менш за все потреб  у  рослин, більш за все  –  у  людини, у
            якої, крім фізичних і органічних потреб, є матеріальні, духовні, соціальні.
                   Друге після потреби за своїм мотиваційним значенням поняття – мета. Метою
            називають  той безпосередньо  усвідомлюваний  результат,  на  який  в даний  момент
            спрямована дія, пов’язана з діяльністю, що задовольняє актуалізовану потребу.
                   Багато із мотиваційних факторів з часом стають настільки характерними для
            людини, що перетворюються в риси її особистості. До них можна віднести – мотив
            досягнення  успіхів,  мотив  уникання  невдач,  тривожність,  самооцінка,  рівень
            домагань. Поведінка людей мотивована на досягнення успіху і на уникання невдач,
            відрізняються таким чином. Люди, мотивовані на успіх, ставлять в своїй діяльності
     	
