Page 35 - ЛЕКЦІЯ 1

ЛЕКЦІЯ 4 Раціональні форми освоєння дійсності.

Мислення

1. Природа і види мислення.

6. Допонятійне і понятійне мислення.

7. Розвиток у студентів здібностей самостійного судження.

4.1 Природа і види мислення

Чим відрізняється розумовий процес, який ми називаємо мислення від
багатьох інших. Мислення у чистому вигляді як незалежний самодостатній
психічний процес, реально не існує, воно не відділене від сприйняття, уваги,
пам’яті, мови тощо. Крім того, ми не можемо називати мисленням наші прості
усвідомлювані реакції і механічні перечислювання і повторення, спогади, випадкові
асоціації тощо. Ми таким чином не мислим, а реагуємо на певні стимули.
Подібні розумові процеси відрізняються від мислення тим, що вони

репродуктивні , мислення ж – продуктивне.
Перш за все мислення є вищий пізнавальний процес. Воно являє собою

породження нового знання. Воно породжує такий результат, якого ні в самій
дійсності, ні у суб’єкта на даний момент не існує. Мислення це перш за все

усвідомлення і розуміння не конкретних, а загальних властивостей і

закономірностей, які безпосередньо людині в досвіді не дані.

Мислення – процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною

предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках та

відношеннях.

Це визначення, по-перше означає, що “царство думок” народжується в голові

людини не спонтанно і існує не само по собі, а має своєю передумовою “царство

речей” – реальний світ – дійсність, залежить від неї, визначається нею.

По-друге, в цьому визначенні розкривається специфічний характер залежності

мислення від дійсності. Як відзначалось, мислення – це відображення її, тобто

відтворення матеріального в ідеальному, у вигляді думок. І якщо сама дійсність

носить системний характер, тобто складається із безкінечної множинності,

найрізноманітніших систем, в якій є свої елементи, що певним чином зв’язані між