Page 42 - ЛЕКЦІЯ 1
        P. 42
     ЛЕКЦІЯ 5  Раціональні форми освоєння дійсності.
                                                        Пам’ять
                   1.  Структура пам’яті.
                   8.  Види і форми пам’яті.
                   9.  Формування і розвиток пам’яті.
                                              5.1    Структура пам’яті
                   Наші відчуття та образи, сприймання, думки і почуття, рухи та дії не зникають
            безслідно,  а  запам’ятовуються  нами,  закріплюються  у  нашому  мозку,  поступово
            утворюючи  наш  індивідуальний  досвід.  Цей  досвід  більш  або  менш  тривало
            зберігається і при потребі відтворюється. Дещо при цьому забувається.
                   Процеси        запам’ятовування,         зберігання,       відтворення        й    забування
            різноманітного досвіду і складають пам’ять людини.
                   Отже  структурними  елементами  пам’яті  є  запам’ятовування,  зберігання,
            відтворення  і  забування.  Запам’ятовування  –  це  закріплення  образів  сприймання,
            уявлень, думок, дій, переживань і зв’язків між ними. Через контакти нових даних з
            набутим раніше досвідом. Запам’ятовування буває мимовільним і довільним.
                   Мимовільне запам’ятовування – це досить продуктивна форма, яка до того ж
            не  вимагає  спеціальних  зусиль  для  засвоєння.  Запам’ятовування  здійснюється  в
            процесі виконання завдань ніби саме по собі. Активно діючи з об’єктами, людина
            мимохідь  їх  запам’ятовує.  Якщо  запам’ятовування  ще  й  пов’язане  з  досягненням
            мети діяльності, то його ефективність значно зростає.
                   Незважаючи  на  ефективність  мимовільного  запам’ятовування,  провідною
            формою запам’ятовування вважається довільне. Воно дає змогу запам’ятати те, що
            треба  в  даний  момент,  і  настільки,  щоб  забезпечити  успіхи  в  навчанні,  розвитку,
            виконанні  завдань.  Це  вимагає  часу  й  додаткових  зусиль,  проте  забезпечує
            необхідний рівень готовності індивіда до виконання певних завдань.
                   За  характером  зв’язків,  що  встановлюються  між  окремими  частинами
            матеріалу  і  знаннями,  вже  набутими  в  минулому  досвіді,  виділяють  два  способи
     	
