Page 11 - ЛЕКЦІЯ 1

Запропонована Уотсоном схема S-R означає, що кожній ситуації (або стимулу S)

відповідає певна поведінка (або реакція R). Поведінка є або результатом научіння –

індивідуально набутого досвіду, або завченого репертуару навиків. Е.Толмен,

К.Халл, Б.Схіннер – послідовники Уотсона – прийшли до висновку, що все таки

зв’язки між стимулами і поведінковими реакціями не є прямими. Вони

опосередковані “проміжними” перемінними – знаннями, контролюючим механізмом

та ін. Однак трактуються ці механізми по аналогії із ЕВМ, тобто непсихологічно.

В 70-і роки біхевіоризм представив свої концепції в новому освітленні. Мова

йде про теорію соціального научіння. Ця теорія стверджує, що багато наших дій

формуються під впливом соціального середовища. Одна із головних причин, що

зробила нас такими, які ми є, зв’язана з нашою схильністю наслідувати поведінку

інших людей. На індивіда впливають не лише зовнішні умови, він повинен постійно

передбачати наслідки своєї поведінки шляхом її самостійної оцінки.

Гештальтпсихологія. Виникла в Німеччині завдяки зусиллям Келера В. і

К.Левіна, що висунули програму вивчення психіки з точки зору цілісних структур

(гештальтів). Німецьке слово “гештальт” означає форму, організацію або

конфігурацію. На думку теоретиків цього вчення, предмети, із яких складається

оточуюче нас реальне середовище, сприймаються нашими почуттями не у вигляді

окремих елементів. Оточуючий нас світ складається із організованих форм і саме
наше сприйняття цього світу також організоване. Можливо, що механізми такої

організації сприйняття існують ще до народження.
Когнітивна психологія. Слово “когнітивний” походить від латинського

cognoscere – знати. З їх точки зору розуму людини доступне дещо більше, ніж
інформація, що поступає ззовні. Її представники І.Найссер, А.Пайвіо і ін. відводять в

поведінці суб’єкта вирішальну роль знанням. Для них центральним стає питання про

організацію знання в пам’яті суб’єкта. Основне в них поняття – схема. Вона являє

собою плани збору і програму переробки інформації про об’єкти і події в голові

людини. Сприйняття, пам’ять, мислення та ін. пізнавальні процеси визначаються

схемами так, так як будова організму генотипом.