Page 28 - 4

 1 ,     3
2
 1 ,    ,
,
 , 2  3
 1  (cos((   1 ) / (   1 ))) / , 2 1    2
2

,
,
,
,
,
,
H( ,  , )  1  (cos((   1 ) / ( 2   1 ))) / ,2 , 1     2 . (3.56)

 1  (cos((   ) / (   ))) / , 2   
 3 4 3 4 3
,
,
,
,
,
1  (cos((   3 ) / ( 4   3 ))) / , 2 , 4    , 3

 0

Генералiзацiя рельєфу виконувалась з використанням структурної схеми, показаної
на рис.3.1, тобто на базi теореми про згортку. Не можна сказати, що результати є
успішними. Тільки в окремих випадках відбулась певна генералізація рельєфу. На краях
деяких профiлiв є фальшивi викиди, що, на наш погляд, викликанi вiдсутнiстю тих вимог до
часової послiдовностi, якi приводились рaнiше, головним чином недостатнiм згладжуванням
часової послiдовностi на її краях до фiльтрацiї. Тому ця методика потребує подальшого
вивчення.

3.8.Фізичне моделювання рельєфу

Якщо рельєф поверхнi представити, тобто змоделювати, у виглядi спецiального
фотозображення, то розв’язок задачi генералiзацiї чи згладжування можна розв’язати,
використовуючи при цьому дещо iнший пiдхiд, який також застосовують при розпiзнаваннi
образiв і називають аналоговим.
Використовуючи фотозображення рельєфу, можна розв’язати задачi перетворення
даного зображення оптичними методами, що, безумовно, швидше i простiше, нiж розв’язок
цих задач цифровими методами. При фотозніманні, особливо космiчному, спостерігається
генералiзацiя, як процес об’єднання дрібних одиниць, що покривають земну поверхню,
тобто рослиннiсть, грунти, форми рельєфу [5]. При цьому вiдбувається, так звана оптична
генералiзацiя. Вона не виконує всiх тих вимог, якi ставляться до картографiчної
генералiзацiї. I все ж, якщо виконується цей процес шляхом фiльтрацiї високочастотних
складових в самому фотозображеннi або в його спектрi, вiн проходить цiлком об’єктивно,
а в картографiчнiй генералiзацiї є значна частка суб’єктивiзму. Таким чином, великi
можливостi сучасної оптики повиннi дозволити виконати генералiзацiю рельєфу оптичним
методом. При цьому можна отримувати спектральнi характеристики для класифiкацiї дiлянок
мiсцевостi в залежностi вiд складностi чи пересiченостi рельєфу поверхнi i розв’язати ряд
iнших iнженерних задач.

3.9. Оптична обробка інформації

Використання дифракцiйного пiдходу до побудови зображень в оптичнiй системi
дозволяє, як вiдомо [11,13], створити принципово новi методи обробки оптичної
iнформацiї. Дифракцiйне зображення включає, по-перше, формування в фокальнiй
площинi лiнзи дифракцiйної картини предмета i, по-друге, перетворення цiєї дифракцiйної
картини в зображення предмета в площинi зображень. При цьому вся iнформацiя про