Page 24 - 4
P. 24

N  N
                       y m t m(    ,   t)       x n p n(   ,   p h m t m) (    ,   t n p n;    ,   p).    (3.49)
                           1      2                 1      2         1      2     1      2
                                          n 1  n 2

                      Масиви  вiдлiкiв  вхiдного  та  вихiдного  зображень  рельєфу   та iмпульсного вiдгуку
               мають вигляд



                      0 1 2...n 1           0 1 2...m 1           0 1 2...l 1
                      ............             .............            ............
                      n 2 0  n 1  N-1         m 2 0  m 1  M-1        l 2 0  l 1  L-1
                       0  n 2  N-1          0  m 2  M-1           0  l 2  L-1
                      x(n 1,n 2)               y(m 1,m 2)                h(l 1,l 2)
                      вхiдний масив       вихiдний масив          iмпульсний вiдгук

               При  цьому  прийнято,  що  N1=N2=N,  M1=M2=M,  L1=L2=L.    Лiнiйне  перетворення   (3.49)
               бiльш  ефективно  виконується   з    використанням двовимiрного перетворення Фур’є.  При
               цьому    структура    алгоритму    генералiзацiї  чи  фiльтрацiї  рельєфу  буде  здiйснюватись  за
               відомою з фізики схемою,  показаною на рис.3.1.



                           x(n 1,n 2)X( 1, 2)X( 1, 2)y(m 1,m 2)
                                                         
                                              H( 1, 2)

                      Рис.3.1. Структура алгоритму генералізації рельєфу

                      Цей алгоритм здiйснюється завдяки використанню теореми про згортку. Рiвняння, що
               розкриває суть цiєї теореми для одновимiрних масивiв  записується


                              Y(f)=H(f)X(f),                                                                                          (3.50)

               де  великими  буквами  X,Y,H  показанi  вiдповiднi  перетворення  Фур’є  вiд  початкової
               iнформацiї x(t), iмпульсного  вiдгуку  h(t)  i  вихiдної iнформацiї y(t). Обернене перетворення
               Фур’є правої частини рiвностi (3.50) дає згортку функцiй x(t) i h(t), що дорiвнює оберненому
               перетворенню Фур’є функцiї Y(f)

                                      
                                                      d )
                              y t( )     h( )  x t(    .                                                                    (3.51)
                                     

                         Операцiєю    згортки    можна    також    пiдкреслити   перепади  ухилiв  в поверхнi, яку
               дослiджують.  Двовимiрне  дискретне  диференцiювання  виконують з допомогою згортки
               вхiдного  масиву,    який    представляє    ЦМР,    з  курсовими  градiєнтними  масками.  Вони
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29