Page 22 - 4

1 1
x  ; y  , (3.40)
0 0
2 fx 2 fy
0 0

де x 0, y 0 - оптимальнi iнтервали вздовж осей х i у, fx 0, fy 0 - найвищi частоти, що властивi
спектру даної поверхнi. Зрозумiла рiч, що все сказане може вiдноситись не тiльки до рельєфу
земної поверхнi, а й до рельєфу будь-яких об’єктiв, в тому числi i мiкроскопiчних. Згідно з
[22,23] частота f 0 прймається від 0 до значення спектральної щільності, зменшеного на
порядок.

3.7. Згладжування рельєфу аналiтичним методом

Розвиток топографiї на сучасному етапi характеризується впровадженням
електронно-обчислювальної технiки. В ЦММ i ЦМР автоматизуються процеси, якi ранiше
виконувались тiльки з участю людини, наприклад, проведення горизонталей, побудова
профiлiв. В попередніх підрозділах було показано аналiтичний метод оцiнки складностi чи
пересiченостi рельєфу поверхонь для встановлення вiдповiдних категорiй. Тепер покажемо
можливiсть генералiзацiї рельєфу аналiтичним методом.
Ще раз зазначимо, що мiж термiнами генералiзацiя в картографiї і генералiзацiя в
аерофотознiманнi є певна подiбнiсть. В аерофотознiманнi цей термiн вiдображає суть
багатьох тематичних властивостей аерофото- i космiчних знiмкiв. Пiд генералiзацiєю
розумiють процес об’єднання дрібних типологiчних та хронологiчних одиниць рослинного
та грунтового покриття земної поверхнi, форм рельєфу i геологiчних утворень в бiльші.
Рiвень генералiзацiї пов’язаний з масштабом зображення. В статтi О.О.Герасимової та
О.О.Лозовського [11] пропонується оцiнювати ступiнь генералiзацiї по спектрах Фур’є. І в
роботi [1] оптичною генералiзацiєю вважається фiльтрацiя високочастотних складових в
фотозображеннi. Однак мiж генералiзацiєю в картографiї i генералiзацiєю в фотографiчному
зображеннi земної поверхнi з великої вiдстанi є певна рiзниця. Картографiчна генералiзацiя
репрезентує собою вибiр i узагальнення головного i суттєвого з наявної iнформацiї i
вiдображення на картi мiсцевостi з характерними особливостями залежно вiд призначення,
тематики та масштабу. При цьому даний процес вiдбувається зi значною часткою
суб’єктивiзму. Що ж стосується генералiзацiї при космiчному зніманні, то вона може
розглядатись як процес фiльтрацiї i узагальнення iнформацiї, який ведеться за законами
фiзики. Отже спiльним мiж картографiчною i фотознiмальною генералiзацiєю можна
вважати фiльтрацiю i узагальнення iнформацiї, а також внесення суттєвих помилок в
зображення.
При цифровiй обробцi зображень стає можливим виконати генералiзацiю
автоматично. При цьому цифровими методами фiльтрацiя та узагальнення iнформацiї
можуть виконуватись за тими ж законами фiзики, за якими ведеться природня генералiзацiя.
Що стосується генералiзацiї рельєфу, то її можна виконати просторовою фiльтрацiєю
частот в його спектрi числовими методами. В той же час просторову фiльтрацiю можна
здiйснити аналоговими методами, тобто з допомогою оптичних пристроїв. Основною
найбiльш суттєвою перевагою оптичних методiв фiльтрацiї є швидкiсть та наглядність
обробки iнформацiї. Це досягається, по-перше, паралельною обробкою двовимiрних
зображень, по-друге, тим, що обробка ведеться зi швидкiстю свiтла. Отже використання
основних положень та особливостей методики просторової фiльтрацiї для генералiзацiї
рельєфу поверхонь може бути вельми перспективним.