Page 11 - 394-_

ec cd ed
  ;
EC CD ED
CD l
cd  ec  CD ec (мм) ;
EC l
EC
ED l
ed  ec  ED ec (мм).
EC l
EC
Розхилами циркуля cd і ed з точок c і е робимо засічки і на їх
перетині одержимо точку d. Точка d повинна бути
розташована так , щоб при обході за годинниковою стрілкою
контурів фігури ECD на схемі ланки і ecd на плані швидкостей
послідовність букв зберігалась. Сполучивши точку d з
полюсом , одержимо швидкість точки D :
V  p ( d ) (м/с).
D v v
Величини кутових швидкостей ланок 2 і 3 знаходимо за
формулами:
V V
  CB (рад/с);   C (рад/с).
2 3
l l
CB EC
Напрямки кутових швидкостей ланок знаходимо з допомогою
умовного переносу векторів швидкостей V CB і V в точку С
C
на схемі механізму. Вектор V CB вказує на обертання ланки 2
навколо т. В за годинниковою стрілкою. Вектор V – на
C
обертання ланки 3 навколо т. Е проти годинникової стрілки.
Повзун 5 рухається по нерухомій напрямній і
швидкість кожної його точки паралельна цій напрямній.
Запишемо для швидкості т. F векторне рівняння:
V F  V D  V FD .
З точки d на плані швидкостей проводимо пряму ,
перпендикулярну до ланки 4, а з полюса p – пряму ,
v
паралельну ходу поршня. На перетині прямих одержимо точку
f. Визначимо швидкості:
V  p ( f ) (м/с); V  ( df ) (м/с).
F v v FD v
Визначимо швидкість центру мас ланки „4” т. S 4. Для
цього запишемо пропорцію:

11