Page 13 - 394-_

Ці прискорення напрямлені паралельно відповідним ланкам
n n
( a CB // CB та a CE // CE ). Розв’яжемо записану вище систему
рівнянь. Для цього з точки b на плані прискорень відкладаємо
n
вектор a CB (напрямком від точки С до В). А з точки e, що
n
відповідає полюсу p – вектор a CE (напрямком від точки С до
a
Е ). Визначаємо відрізки ,що зображають ці вектори:
a n a n
bn  CB (мм); p a n  CE (мм).
2
3
 
a a
З точок n 1 та n 2 проводимо відповідні лінії, по яких
 
напрямлені тангенційні прискорення (a CB  CB , a CE  CE ).
На їх перетині одержуємо точку с. Сполучаємо точку с з
полюсом. Заміряємо відрізки n , cn , p c і обчислюємо
c
2 3 a
відповідні прискорення:
2
2
2
a    cn  (м/с ); a    cn  (м/с ); a  p  c  (м/с ).
CB 2 a CE 3 a C a a
Положення точки d на плані прискорень визначаємо за
теоремою подібностей. Знаходимо величину відрізків bd і cd:
CD ED
cd  ec (мм); ed  ec (мм).
EC EC
Розхилами циркуля cd і ed з точок c і е робимо засічки і на їх
перетині одержимо точку d. Точка d повинна бути
розташована так , щоб при обході за годинниковою стрілкою
контурів фігури ECD на схемі ланки і ecd на плані прискорень
послідовність букв зберігалась. Сполучивши точку d з
полюсом , одержимо прискорення точки D:
2
a  p  d  (м/с ).
D a a
Для визначення прискорення точки F запишемо
рівняння:
n 
F a  a D  a FD  a FD .
Напрям абсолютного прискорення a паралельний
F

горизонталі, а тангенційне a FD  FD . Нормальне прискорення
n
a FD напрямлене від точки F до точки D і має величину:
2
a n   2 l (м/с ).
FD 4 FD

13