Page 40 - 34
P. 40
Рисунок 3.5 – Елонгація світил жньої кульмінації.
Розглянемо видимий рух такого світила по добовій паралелі і зміну його
азимутів. В точці верхньої кульмінації T азимут даного світила буде дорівню-
вати 180 і при русі світила за ходом годинникової стрілки з точки T до точки
W буде зменшуватись і в точці W досягаючи мінімального значення. Після
проходження точки W азимут світила буде збільшуватись і в точці нижньої
кульмінації T знову досягне значення 180. При подальшому русі по добовій
паралелі азимут світила буде збільшуватись і досягне максимального значення
в точці . На ділянці добової паралелі E T величина азимута буде поступо-
E
во зменшуватись і в точці верхньої кульмінації T знову досягне величини 180.
Таким чином, світило схилення якого , у своєму видимому добовому
русі завжди проходить через дві точки, азимут яких досягає екстремальних зна-
чень: в точці W він мінімальний, в точці – максимальний.
E
Точки небесної сфери, в яких азимут світил, що не перетинають у своєму
видимому добовому русі площини першого вертикала, набуває мінімального і
максимального значень, називаються точками елонгації світила. Відповідно то-
чка W – точка західної елонгації і точка – точка східної елонгації.
E
В точках елонгації вертикал світила перетинається з кругом його схилення
під прямим кутом.
Ефемеридні координати світила z в цих точках
будемо визначати на основі відомого значення
широти точки спостереження і відомих еквато-
ріальних координат світила і .
Щоб визначити зенітну відстань z , азимут A і зо-
ряний час S світила в точках елонгації, розгляне-
мо сферичний трикутник PZ (рис. 3.6), на яко-
W
Рисунок 3.6 – До визначення му показана точка західної елонгації W . Очевид-
ефемерид світил в точках
но, що точка східної елонгації буде розміщена си-
елонгації
метрично меридіану PZ в східній півкулі.
Оскільки трикутник PZ W прямокутний, то за правилом Непера, застосу-
вавши його до сторони PZ , знаходимо:
cos 90 sin 90 z sin 90 90 .
39
