Page 38 - 34

захід світила у квадранті між точками півдня S і заходу W ( 0  A  90 ) і його
схід у квадранті між точками сходу E та півдня S небесної сфери

(270   A  360 ). Азимути світила в точках його заходу і сходу визначають із
формул

A W  A T
. (3.22)
A 360  A T
E
У формулах (3.21) і (3.22) символом A позначимо величину табличного
T
кута, обчисленого за формулою (3.20). Якщо обчислення роблять за допомогою
калькулятора, то азимути світила в точках його заходу і сходу знаходять в обох

випадках (при  0 і при  0) за формулами (3.22).
Зоряний час, коли світило буде знаходитись в його точках заходу  W і

сходу  , можна розрахувати за відомими формулами (3.17)
E
S W  t  W ,

S  t  E .
E
Щоб визначити годинні кути t і t розглянемо сферичний трикутник
E
W
PZ W , і із його рішення за теоремою косинусів сторін, застосованої до сторо-
ни Z W , знаходимо

cos z  cos 90   cos 90    sin 90   sin 90   cos .
t
Або cos t  tg  tg 
і t T  arccos  tg  tg  ,

(3.23)
де t -табличне значення годинного кута.
T
Проаналізуємо (3.23), виходячи з умови, що спостереження проводять у

північній півкулі    0 , а схилення зірки можуть бути як додатні    0 , так і

від’ємні    0 .

В першому випадку    0,   0 отримаємо cos t  0, а це означає, що для

точки заходу світила величина годинного кута може набувати значення
h h
6  t 12 , а для точки сходу світила зміни годинного кута повинні знаходи-

h h
тись у межах 12  t 18 . Тоді годинні кути для точок заходу і сходу світила

визначають із формул
h
t W 12 t  T ,
(3.24)
h
t 12 t  T .
E

37