Page 13 - Міністерство освіти і науки України

13

13) подолання 1-го бар’єра з восьми бігових кроків;

14) подолання одного бар’єра у вісім бігових кроків з низького старту;
15) подолання 10 бар’єрів з низького старту;

16) дивись рис. № спеціальні вправи бар’єриста.

2.9 Стрибки в довжину з розбігу

Загальні основи техніки

Стрибок, як природний спосіб подолання перешкод, відомий з давніх-

давен. Сьогодні стрибок в довжину з розбігу розглядається як вид легкої
атлетики, що входить в програму міжнародних змагань.

Дальність стрибка в довжину з розбігу залежить від горизонтальної

швидкості, яка досягається під час розбігу, оптимального кута вильоту (18-25°),
який зумовлюється швидкістю та силою відштовхування (0,1-0,13с), групування

у польоті і способом приземлення. За характером групування в польоті
розрізняють три основні способи стрибка у довжину – “зігнув ноги”,

“прогнувшись” і “ножниці”.

Довжина розбігу залежно від індивідуальних особливостей спортсмена
знаходиться в межах 25-30м у жінок, 35-40м у чоловіків. Розбіг починається з

певного положення – одна нога попереду, тулуб нахилений вперед (немов
високий старт). Це забезпечує постійну величину перших кроків розбігу і дає

змогу швидше розвинути його швидкість.

Наближаючись до місця відштовхування, ритм бігових кроків змінюється:
третій від місця відштовхування крок роблять нормальної чи трохи коротші за

нормальну довжину, другий – довший за звичайні кроки на 15-25см, а третій –

коротший передостаннього на 30-35см. Останній більш коротший крок,
виконують швидше за попередні. При цьому ногу ставлять на місце

відштовхування найкоротшим шляхом на передню частину стопи, лише трохи
зігнувши в колінному суглобі на 170-172°.