Page 52 - 2589
P. 52
2 [ 2 ( , k k ) 1 ] , де k , 0 , 1 2 . Таким чином, область визначення
композиції може бути вужчою від областей визначення обох
початкових функцій і навіть виявитися порожньою.
Приклад 3.31: Множина K {k ,...,k } команд ЕОМ
1 m
відображається в машинні коди ЕОМ, тобто в натуральні числа.
Кодувальна функція має тип K N . За допомогою
суперпозиції цієї функції та арифметичних функцій стають
можливими арифметичні дії над командами (які самі по собі не є
числами), тобто ( k ) ( k ), ( k ) 4 і т.д.
1 2 1
Приклад 3.32: Кожне натуральне число n єдиним способом
розкладається на добуток простих чисел. Тому якщо домовитися
розташовувати прості дільники n у певному порядку (наприклад,
i
у порядку неспадання), то матимемо функцію (nq ) типу N N ,
i1
яка відображає N у множину векторів довільної довжини.
Наприклад, ( q 42 ) 7 , 3 , 2 ( ),q ( 23 ) ( 23 ),q ( 100 ) ) 5 , 5 , 2 , 2 ( . Це
відображення не є сюр'єктивним, оскільки в область значень q не
входять вектори, для компонент яких не виконується умова
неспадання, а також вектори з непростими компонентами
3.7 Типиві відношення
3.7.1 Відношення еквівалентності
Відношення еквівалентності є експлікацією (перекладом
інтуїтивних уявлень у ранг строгих математичних понять) таких
слів, як «подібність», «нерозрізненість», «взаємозамінність»,
«рівносильність».
Бінарне відношення в множині X називається відношенням
еквівалентності (позначається « ~ »), якщо виконуються такі
властивості:
рефлексивність (x ~ ) x ,
симетричність (x ~ y y ~ x)
транзитивність (x ~ y y ~ z x ~ ) z
Найважливіше значення відношення еквівалентності полягає
в тому, що воно задає ознаку для розбиття множини X на
непересічні підмножини.
Приклад 3.33: Приклади відношень еквівалентності
52