Page 52 - 2589
P. 52

2 [    2 ( ,  k  k    ) 1  ]  ,  де  k    , 0   , 1  2 .  Таким  чином,  область  визначення
               композиції  може  бути  вужчою  від  областей  визначення  обох

               початкових функцій і навіть виявитися порожньою.
                     Приклад  3.31:  Множина  K                     {k  ,...,k  }  команд  ЕОМ
                                                                        1      m
               відображається в машинні коди ЕОМ, тобто в натуральні числа.
               Кодувальна  функція     має  тип                        K    N .  За  допомогою

               суперпозиції  цієї  функції  та  арифметичних  функцій  стають
               можливими арифметичні дії над командами (які самі по собі не є
               числами), тобто  ( k        )   (  k  ),  (  k  )   4 і т.д.
                                          1         2       1

                     Приклад 3.32: Кожне натуральне число  n єдиним способом
               розкладається на добуток простих чисел. Тому якщо домовитися

               розташовувати прості дільники n у певному порядку (наприклад,
                                                                                                    
                                                                                                        i
               у порядку неспадання), то матимемо функцію  (nq                     )  типу  N       N ,
                                                                                                   i1
               яка  відображає  N   у  множину  векторів  довільної  довжини.

               Наприклад,              ( q  42 )    7 , 3 , 2 (  ),q ( 23 )   ( 23 ),q ( 100 )   ) 5 , 5 , 2 , 2 (  .   Це
               відображення не є сюр'єктивним, оскільки в область значень q не

               входять  вектори,  для  компонент  яких  не  виконується  умова
               неспадання, а також вектори з непростими компонентами


                     3.7 Типиві відношення

                          3.7.1 Відношення еквівалентності

                     Відношення  еквівалентності  є  експлікацією  (перекладом

               інтуїтивних уявлень у ранг строгих математичних понять) таких
               слів,  як  «подібність»,  «нерозрізненість»,  «взаємозамінність»,
               «рівносильність».

                     Бінарне відношення в множині  X  називається відношенням
               еквівалентності  (позначається  «  ~  »),  якщо  виконуються  такі
               властивості:

                            рефлексивність (x            ~  ) x ,

                            симетричність (x            ~  y   y  ~  x)
                            транзитивність (x              ~   y  y   ~  z      x  ~   ) z

                     Найважливіше значення відношення еквівалентності полягає
               в  тому,  що  воно  задає  ознаку  для  розбиття  множини  X   на
               непересічні підмножини.


                     Приклад 3.33: Приклади відношень еквівалентності



                                                              52
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57