Page 24 - 2589
P. 24

A  – це  n   не обов'язково різних елементів із  A, заданих у певній
               послідовності.             Якщо           (a  ,a  ,  ,a  )   (a ,a ,  ,a  )       то
                                                            1   2       n       1   2       n
                                               '
               a    a ' ,a   a '  , ,a    a .
                 1     1   2     2       n     n
                     Для  того  щоб  відрізняти  упорядковані  пари,  трійки  і  т.д.  від
               неупорядкованих,  введемо  таке  позначення:  якщо  A   —  деяка
                                             ) 3 (
               множина,  то  A        ) 2 (  , A ,  …   будуть  відповідно  означати  множину
               неупорядкованих пар елементів, трійок елементів і т.д. із множини
                                   ) 2 (
               A,  тобто  A   являє  собою  множину  всіх  двохелементних
                                                       ) 3 (
               підмножин  множини  A,  A   –  множину  всіх  трьохелементних
               підмножин множини A і т.д.
                     Наведені вище означення декартового добутку двох множин і
               декартового  квадрата  множини  можна  звичайним  способом

               узагальнити і на випадок довільної скінченної сукупності множин.
                                                                             n
                     Декартовим  (прямим)  добутком                            A     A   A ...    A
                                                                                              2
                                                                                                         n
                                                                                        1
                                                                                  i
                                                                             i1
               множин  A ,      A ...,  ,  A  називається сукупність послідовностей (тобто
                             1   2       n
               сукупність  упорядкованих  n -ок  елементів)  вигляду  (a                  1 ,a 2 , ,a n ),
               де a     A ,  i 1   n .
                     i     i
                     Елементи декартового добутку називають іще кортежами або
               векторами.         Довільна        підмножина          множини         A    A ...    A
                                                                                        1     2         n
               називається  відношенням,  заданим  або  визначеним  на  множинах
                A ,  A ...,  ,  A .  Якщо A     A ...    A     A,  то  декартовий  добуток
                 1    2       n             1      2          n
                A   A ...     A   називається  декартовим  добутком  п-го  степеня
                 1     2          n
                                     n
               множини A –  A .
                   Властивості  асоціативності  та  комутативності  для  прямого

               добутку        не      виконуються,           але      виконується          властивість
               дистрибутивності  відносно  об'єднання,  перерізу  і  відносного
               доповнення (різниці):
                                         A     A   B   A    B  A      B ;
                                            1     2            1             2
                                         A    A   B    A    B  A      B ;
                                           1      2            1             2
                                         A    A   B     A   B   A     B .
                                            1     2            1            2
                   Операція  декартового  добутку  відрізняється  від  операцій,
               введених  раніше,  тим,  що  елементи  добутку  множин  суттєво

               відрізняються  від  елементів  співмножників  і  є  об'єктами  іншої
               природи.  Наприклад,  якщо  R  –множина  дійсних  чисел,  то
                                                  R
               декартовий добуток – R  множина всіх точок площини.






                                                              24
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29