Page 23 - 2589
P. 23

Якщо x      B    C     x  B    x  C     x   A   B   x   A    C 

                        x   A   B   A    C  .

                     Доведемо, що A           B  A     C    A   B    C .
                     Нехай  x     A    B  A     C .

                     Тоді  x    A   B    x   A   C     x   A   (x   B   x  C  ).

                     Якщо x       A    x   A   (B    C  ).
                     Якщо  x      (x   B   x   C )    x  B    C     x   A   (B    C ),  що  й

               потрібно було довести.
                     Будь-яка теорема алгебри множин виводиться з тотожностей
               табл.  2.1.  Властивості  1  –  5  і  13,  у  свою  чергу,  можна  довести

               тільки  в  термінах  належності.  Наприклад,  доведемо  властивість
               8а)  A     A   A ,  послідовно використовуючи  властивості 46),  5а),
               За), 56), 4а):

                 A   A   A    A  U     A    A  A     A  A     A   A  A         A
                                                                                                        .
                     2.4 Декартовий (прямий) добуток множин


                     Нехай  A  і  B  –  дві  множини.  Розглянемо  множину
               C       a, b  a |  A, b B .  Ця  множина  називається  декартовим
               добутком множин A і B та позначається  A . Якщо множини  A і
                                                                            B
               B скінченні і складаються відповідно з m і n елементів, то очевидно,

                                               n
               що C  складається з m   елементів.
                     Окремий інтерес викликає випадок, коли множина A дорівнює
               B.  Для  розгляду  цього  випадку  введемо  поняття  упорядкованої

               пари.
                     Упорядкованою  парою  елементів  множини  A  назвемо  об'єкт
                ,aa   ' , що складається з двох, не обов'язково різних, елементів – a

                    '
               і  a множини  A  ,  для  яких  вказано,  котрий  потрібно  вважати
               першим,  а  котрий  —  другим.  Так,  якщо  A                            ,2,1     5 , 4 , 3  ,  то
               упорядковані  пари    4,3        і    3,4    слід  вважати  різними,  оскільки  в

               першій парі першим елементом є 3, другим – 4, а в другій парі –
               навпаки. Упорядкованими  парами є також пари  (1,1) (2,2), (3,3),
               (4,4), (5,5).

                     Множина  C          aa ',   a,|  a '   A  всіх  упорядкованих  пар  ( aa ,  ) '
               елементів  із  множини  A  називається  декартовим  квадратом
                                                      2
               множини  A і позначається  A .
                     Поняття        упорядкованої           пари       можна        розширити          на
               упорядковані  трійки  елементів  (a              ,a  ,a  )  упорядковані  четвірки
                                                               1   2   3
               (a 1 ,a 2 ,a 3 ,a 4 ) і т.д. Взагалі, упорядкована n-ка елементів із множини



                                                              23
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28