Page 161 - 2589
P. 161

якщо виконана рівність

                                                       (А   E)о    0,

               то вірна також рівність


                                                     (А    E)(k о )  0,

               де  k  - довільне комплексне число. Деяку невизначеність можна
               усунути, нормалізуючи власні вектори. Множина нормалізованих
               власних векторів будується по формулах

                                                       1
                                             e             о    (k     2 , 1  ,...,n ),
                                               k       *      k
                                                        
                                                       k  k
                      *
               (де    позначає  комплексне  спряження  і  транспозицію);  тоді
               e * e    1.  Проте  вибір  довжини  визначає  власні  вектори  все  ще
                 k  k
               неоднозначно, так, якщо e  - власний вектор одиничної довжини,
                                                    k
                     i
               то  e e  - також власний вектор одиничної довжини ( - довільне
                        k
               дійсне число).
                     Нижче передбачається, що власні значення   ,                      ,...,   різні,
                                                                                     1   2      n
               так  що  множина  відповідних  власних  векторів  { ,о                         о  ,..., о  }
                                                                                            1   2      n
                                                                                        n
               лінійно незалежна і, отже, утворює базис простору  Е .


                     7.7 Приведення матриці до діагонального вигляду

                     Розгледимо матричне співвідношення

                                                           Ах   y.
                     Нехай { ,о    о  ,..., о  } - базис власних векторів, що відповідають
                                 1   2      n
               різним  власним  значенням   ,             ,...,  .  Припустимо,  що  в  цьому
                                                        1   2     n
               базисі
                                                 x   ~      ~      ...  ~
                                                      x о 
                                                                         x о
                                                             x о 
                                                       1  1   2  2         n  n
               і
                                                     ~      ~            ~
                                                y   y о   y о    ...  y о .
                                                      1  1    2  2         n  n
               Тоді співвідношення
                                                         Ах    у   0

               перетвориться до вигляду
                                  ~    ~           ~    ~                 ~    ~
                               ( x   y  ) о  ( x   y  )о   ...   ( x   y  )о    0.
                                 1      1   1     2       2  2           n      n   n
               Оскільки власні вектори лінійно незалежні, то
                                              ~     ~
                                            x    y     0    (k   2 , 1  ,...,n )
                                             k  k    k                       .

                     Якщо  матриця  A  невироджена,  тобто  якщо  det(A                       )   0,  то

                                                             161
   156   157   158   159   160   161   162   163   164   165   166