Page 69 - 2575

для його руху; глибокі зміни у фінансовій сфері, що більше, ніж інші форми
співробітництва, відчуває наслідки електронної революції; розгортання діяльності
транснаціональних корпорацій (ТНК) та інше.
Найбільш істотними факторами, що сприяють глобалізації виступають:
- останні досягнення в галузі техніки і технології, що викликали стале зниження ви-
робничих витрат, витрат на перевезення товарів та людей;
- технологічний процес в обробній промисловості, що дозволив розчленувати виробничий процес
та поглибити міжнародний поділ праці;
- революція в галузі напівпровідникової, мікро схемної технології та її використання в
телекомунікаційній сфері, щ 0 здійснили можливість пєредання практично необмеженого обсягу даних
при вкрай низьких витратах. Синтез технології зв'язку, що використовується при переданні
інформації, та комп'ютерної техніки при її опрацюванні створив унікальну інформаційну
технологію;
- зростання феноменальними темпами інтернаціоналізації фінансів;
- досягнення науки управління, які значно розширили можливості фірм у сфері створен-
ня оптимальних управлінських структур.
Негативні наслідки глобалізації:
1. Зростання розриву у рівнях доходів між країнами та групами населення.
2. Нерівність у заробітній платі та дохода збільшилась майже в усіх країнах.
3. У більшості держав частка прибутку в доході є вищою, а заробітної плати — нижчою.
4. Безробіття в промислово розвинутих країн (крім США) залишається високим.
5. Глобальна конкуренція примусила великі міжнародні фірми посилити свої позиції на
ринках за рахунок поглинань та придбань, що зробило ринки структури скоріше
олігополістичними, ніж конкурентними.
6. Посилилось суперництво між країнами за експортні ринки та іноземні інвестиції.
Розвиток світової економіки в останній третині ХХ-ХХІ ст. „Рейганоміка” та „Тетче-
ризм”. Найважливішою причиною, яка привела людство до глобальних протиріч, є в першу
чергу накопичення величезної виробничої потужності. З початку століття населення Землі
зросло в 3 рази, а об'єм господарської діяльності – в 20. Перехід до постіндустріалізму змінив
цільові установки суспільного виробництва. Гонитва за максимальною вигодою, перехід до
інтенсивного розвитку виробництва супроводилися структурними кризами, нерівномірністю
розвитку.
Особливе місце в загостренні глобальних проблем займає НТП. Масштаби його дії на
довкілля не мають подібності в історії розвитку людства. Природне середовище насичується
не лише відходами виробництва, але і абсолютно новими речовинами виробничої діяльності,
які не розкладаються під впливом природних процесів. Проблема забруднення довкілля і
утилізації відходів (особливо радіоактивних) набула планетарного характеру.
Науково-технічний прогрес сприяв виникненню і ряду інших проблем, що зачіпають
інтереси всієї цивілізації: приборкання гонки озброєння, освоєння космосу і Світового океану
і ін.
Глобальні проблеми складають особливий ряд соціальних процесів і явищ в сучасному
світі, які відрізняються загальнопланетарним по своїх масштабах і значенні характером,
пов'язані з життєвими інтересами народів всіх країн незалежно від їх соціального устрою,
рівня економічного розвитку і географічного положення.
Однією з важливих сучасного світу є бідність і відсталість, які характерні, перш за все,
для країн, що розвиваються, де проживає майже 2/3 населення Землі. Тому дану глобальну
проблему часто називають проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються. На
Землі тих, що тепер голодують більше, ніж будь-коли в історії людства. Причин убогості і го-
лоду в державах, що розвиваються, безліч. Серед них слід назвати нерівноправне положення
цих країн в системі міжнародного розподілу праці; панування системи неоколоніалізму, що
ставить своєю основною метою закріплення і по можливості розширення позиції сильних
держав в країнах, що звільнилися. Основним напрямом боротьби проти убогості і голоду є
реалізація прийнятої ООН Програми нового міжнародного економічного порядку (НМЕП),
яка передбачає, по-перше, затвердження в міжнародних відносинах, демократичних
принципів рівності і справедливості, по-друге, безумовний перерозподіл накопичених ба-
гатств і новостворюваних світових доходів на користь держав, що розвиваються; по-третє,
міжнародне регулювання процесів розвитку відсталих країн.
Найбільш гострою проблемою сучасності є проблема війни і світу, мілітаризації і
демілітаризації економіки. Тривале військово-політичне протистояння, в основі якого лежать
економічні, ідеологічні і політичні причини, було пов'язане із структурою міжнародних
відносин. Воно привело до накопичення величезної кількості боєприпасів, поглинуло і
продовжує поглинати величезні матеріальні, фінансові, технологічні і інтелектуальні ресурси.
Гонка озброєнь обійшлася людству дорого. Лише військові конфлікти, що мали місце з 1945
р. до кінця 80-х рр. нашого століття, обернулися втратами 10 млн. чоловік, величезним збит-
ком. Військовим виробництвом зайнято 60 млн. чоловік. Вираженням сверхмілітарізованності
67