Page 64 - 2575

 виснаження сировинних баз;
 зруйновані сухопутні транспортні зв’язки;
 моральний та фізичний знос промислового обладнання, а в багатьох випадках його зни-
щення або демонтаж;
 зниження життєвого рівня, що призвело до високої смертності населення;
 нестабільність національних валют;
 розпад колоніальної системи – багатовікового та невичерпного джерела європейської мо-
гутності;
 зміна у співвідношенні сил на світовій арені, що була обумовлена зростанням національ-
но-визвольного руху та формуванням соціалістичної системи господарства.
Прийняті у зазначених умовах численні програми щодо відбудови економіки мали багато як
спільних рис, так і відмінних національних особливостей. До спільних чинників економічного
відродження можна віднести такі:
 використання здобутків науково-технічної революції (розвиток хімії та нафтохімії,
реактивної авіації, атомної енергетики, телебачення, виробництво транзисторів та електронно-
обчислювальної техніки, запровадження автоматизації виробництва);
 наймасштабніша в історії капіталістичних країн націоналізація промисловості, банків,
фінансових установ, транспорту;
 запровадження адміністративного та економічного контролю над цінами та заробітною
платою;
 застосування різноманітних методів державного регулювання (найбільшого поширення
досягло у 1960-х роках);
 розвиток державного підприємництва;
 запровадження систем соціально-економічного програмування.
Післявоєнному відродженню багатьох країн передовсім Європи сприяла реалізація плану
Маршала, схваленого у квітні 1948 р. Він передбачав надання 16 європейським країнам,
передовсім ФРН, Великобританії, Франції та Італії допомоги в розмірі 17 млрд. дол. Радянському
Союзові також запропонували взяти участь у плані Маршала. Цілком ймовірно, що за умови
участі СРСР у цьому плані, вплив США в Європі посилився б меншою мірою, а відбудова народ-
ного господарства в країні відбулася б більш успішно та менш болюче. Але партійне керівництво з
ідеологічних міркувань не лише саме відмовилося від допомоги, а й заборонило брати в ньому
участь східноєвропейським країнам.
Основні цілі плану Маршала:
 відбудова економіки країн Західної Європи аби ті змогли погасити зовнішню заборгова-
ність;
 зміцнення середнього класу у європейських країнах, що є гарантом політичної
стабільності;
 отримання США великого ринку збуту, а відтак і прибутків від зовнішньої торгівлі;
 послаблення у Європі та в цілому у світі впливу соціалістичних ідей та СРСР.
Водночас, план Маршала передбачав жорсткі умови отримання допомоги (відмова від
націоналізації промисловості, забезпечення свободи підприємництва, зниження митних тарифів,
обмеження у торгівлі із соцтабором та надання територій для розміщення американських
військових баз).
Чинники та риси економічного розвитку окремих провідних країн світу.
США:
 швидка та ефективна конверсія;
 прискорений розвиток господарства за рахунок експортоорієнтованої урядової політики;
 зростання зайнятості населення за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати та
збільшення урядових видатків на війну в Кореї (поч. 1950);
 реалізація програми будівництва дешевого житла;
 збільшення внутрішнього боргу і як наслідок скорочення соціальних витрат;
 скорочення золотих та валютних резервів;
 послаблення позицій на світовому ринку внаслідок утворення нових промислових центрів
та посилення міжнародної конкуренції з боку ФРН та Японії.
У результаті економіка США дещо втратила динамізм, на деяких напрямках на початку 60-х
років стало помітним відставання.
Великобританія:
 часткова націоналізація базових галузей економіки (енергетики, транспорту,
кам’яновугільної та сталеливарної промисловості, а також інфраструктури) з метою забезпечення
повної зайнятості;
 обмеження імпорту задля досягнення рівноваги платіжного балансу та підтримання курсу
фунта стерлінгів.
Франція:
 запровадження системи індикативного планування та програмування. Реалізація трьох
стратегічних планів щодо модернізації націоналізованого сектора економіки (1947-1953 рр.), зміц-
62