Page 47 - 2575

благами (тобто такі їх комбінації, які забезпечують однаковий рівень загального задоволення),
оскільки очевидно, що, використовуючи поняття "байдужість", виміряти щось неможливо

Простий варіант аналізу являє собою порівняння набору із двох товарів (у даному прикладі
яблука і банани). Кількість цих товарів відкладається на вертикальній і горизонтальній вісях, а
крива демонструє варіанти поєднань і, очевидно, переваг. Пряма, що з'єднує крайні точки (тільки
яблука — тільки банани), є бюджетна лінія (співвідношення двох товарів, виражене у цінах);
крива байдужості показує всі комбінації двох товарів, поєднання яких має однакову корисність
для споживача, котрому байдуже, на якому із варіантів (точка на кривій байдужості) зупинитися.
Крива байдужості дозволяє дійти висновку, що, виходячи із бюджетних можливостей, спожи-
вач віддасть перевагу варіанту, який відповідає точці дотику кривої байдужості до бюджетної лінії.
Варіанти, які лежать за межами кривої, споживача не задовільняють. Який із варіантів буде виб-
рано? Очевидно, той, для здійснення якого є достатня сума грошей. Пряма, тобто бюджетна межа,
торкається кривої байдужості у точці М. При даному бюджеті і рівні цін, який склався на ринку,
буде вибрано саме той варіант як оптимальний.
Крива байдужості може використовуватися для прогнозування споживчого попиту. У своєму
"Вченні політичної економії" В. Парето відмовився від традиційних підходів до кількісної харак-
теристики корисності на основі міжособистісних порівнянь корисності, сформулювавши по-
няття суспільної максимальної корисності, тобто те поняття, яке в економічній літературі зараз
прийнято називати "оптимум Парето". Це поняття вживають для оцінки таких змін, які або
поліпшують добробут усіх, або не погіршують їх добробуту з покращенням добробуту принаймні
однієї людини. Оптимум Парето визначається як стан, за якого неможливо поліпшити чийсь
добробут шляхом трансформації товарів і послуг у процесі виробництва або обміну без шкоди для
добробуту певного індивіда.
Концепція "оптимуму Парето" дозволяє, таким чином, прийняти оптимальне рішення що-
до максимізації прибутку (відповідно і корисності), якщо теоретична аргументація оптимальної
комбінації споживання ґрунтується на наступних передумовах: суто особистісна оцінка власного
добробуту; визначення суспільного добробуту через добробут окремих людей; неможливість зрів-
няння добробуту окремих людей.

Змістовий модуль 2. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрям-
ки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).

Реформа 1861р. та 1848р. та їх вплив на господарство України. Українська економічна
думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства. У середині
XIX ст. Російська імперія знаходилася у стані глибокої політичної та економічної кризи. Поразка у
Кримській війні 1854-1855 рр. продемонструвала економічну та військову відсталість Росії у
порівнянні з високорозвиненими Англією та Францією, де відбувся промисловий переворот та
домінувало приватне підприємництво.
Про рівень відсталості кріпосницького способу виробництва свідчить той факт, що
продуктивність праці селянина-кріпака в російській імперії у 1860 р. дорівнювала продуктивності
праці англійського фермера у 1750 р. та селянина у державах Центральної Європи у 1800 р.
Кримська війна найбільше позначилась на становищі українських земель імперії, що були їй
повним джерелом матеріальних і людських ресурсів. Про зростання соціальної напруги в Україні
свідчить розгортання антикріпосницького селянського руху в 1855 р., який охопив 422 села
Київської губернії та отримав назву «Київської козаччини». У 1856 р. вибухнуло нове заворушен-
ня селянства, викликане чутками про царський указ, за яким тим, хто бажає переселитися до Кри-
му, даватимуть землю і волю. «Похід у Таврію по волю», що охопив понад 600 сіл
Катеринославської та Херсонської губерній, як і селянські заворушення на Київщині, були жор-
стоко придушені царизмом.
45