Page 42 - 2575

ньому виторгу, випуск є максимальним, а ціни мінімальні. Для випадку дуополії ціни нижчі за
монопольні, але вищі за конкурентні.
Дюпюї Жюль (1804–1866) – французький економіст. Основна праця – “Про виміри корис-
ності громадських робіт” (1844). Сформулював ідею граничного аналізу, увівши поняття “ціно-
вого надлишку” – грошового виміру максимальної економії доходу, яка виникає внаслідок різни-
ці між готовністю споживача платити та можливістю купувати кожну одиницю товару за незмін-
ної ціни.
Госсен Герман (1810–1858) – німецький математик та економіст. Основна праця – “Еволю-
ція законів суспільного життя та правил людської діяльності” (1854). Сформулював принци-
пи поведінки учасників обміну, які згодом були названі його ім’ям. Перший закон Госсена поля-
гав у тому, що величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду
зменшується до нульового значення у точці повного насичення потреби (закон спадної граничної
корисності).

Другий закон Госсена визначав умову рівноваги споживача: для максимального задово-
лення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де
інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою (закон вирівнювання
корисностей). Оптимальна структура споживання досягається за умови рівності граничних корис-
ностей всіх благ, які споживаються.

Австрійська школа (70-80 рр. ХІХ ст.) протиставляє теорії трудової вартості класиків власну
суб’єктивно-психологічну теорію цінності, яка пояснювала цінність благ їх корисністю.
Австрійці повернули теорію у бік вивчення інтересів і мотивів дій споживачів. Тим самим вони
сприяли створенню теорії споживацької поведінки, формуванню галузі знань, яка отримала назву
економічної психології.
Граничні величини — один із відправних параметрів сучасної теорії ціни, аналізу взаємозв'я-
зку між попитом і пропозицією. Зрівноважувальна функція ціни складається із взаємодії кінце-
вих величин. Аналіз конкуренції, ринкових ефектів і парадоксів опирається на вивчення пот-
реб людини і законів їх задоволення.
Підходи австрійців знайшли своє застосування не лише у сфері споживання та обміну. По су-
ті, вся господарська діяльність будується на поєднанні граничних величин — мінімізації і макси-
мізації; на порівнянні витрат і результатів ґрунтується оцінка ефективності. Австрійська школа

40