Page 33 - 2575

максимального обмеження державного втручання в економіку. Економічний лібералізм,
сформований у працях класиків, згодом стане основою політичного лібералізму.
Історична школа стала пануючим напрямом економічної думки Німеччини другої третини
XIX ст. Представники школи вбачали своє завдання у формуванні на базі історичного методу но-
вого напряму – національної політичної економії, учення про народне господарство Німеччини.
Вони заперечували існування загальних економічних закономірностей, а відтак – і необхідність
абстрактних, теоретичних досліджень. Політична економія підміняється історією національного
народного господарства, стає наукою про складові державної політики, в основу якої покладено
доктрину економічного розвитку окремої нації, а позаекономічні чинники розглядаються як ви-
значальні.
Нова історична школа зосереджує дослідження на проблемі соціальної рівноваги, яка розгля-
далась як необхідна умова економічного розвитку. Гарантом соціальної рівноваги повинна бути
держава, важливе значення надається й іншим соціальним інституціям. Головна відмінність школи
полягала у переорієнтації критики з класичної теорії на економічну теорію марксизму.
Марксизм – напрям економічної теорії, започаткований німецькими теоретиками Карлом Ма-
рксом та Фрідріхом Енгельсом у 40-50-х роках XIX ст. Це був період, коли капіталістична система
саморегулювання почала поступово втрачати ефективність, що негативно позначилося не лише на
економічній, а й на соціальній стабільності. Ні класична теорія, ні альтернативні концепції не да-
вали вичерпних відповідей на низку актуальних питань, були недостатньо доказовими, особливо
щодо пояснення природи недоліків капіталізму та моделювання основ нового ладу. Ідея соціаліс-
тичної та комуністичної організації суспільства зі зростанням соціальної нестабільності набуває
все більшої популярності.
Методологічно марксистське вчення стало синтезом двох протилежних підходів – історичного
і логічного (абстрактного). Переважаючим був діалектичний метод дослідження, об’єктивний
причинно-наслідковий аналіз економічних процесів. В межах історичного методу був застосова-
ний формаційний принцип аналізу: прогрес суспільства залежить від розвитку продуктивних сил,
основою яких є засоби виробництва, власність на засоби виробництва спричиняє поділ суспільства
на два антагоністичні класи. Форма власності та класи, котрим ця власність належить, визначають
тип суспільно-економічної формації. Класова боротьба загострюється в міру того, як клас власни-
ків засобів виробництва посилює експлуатацію класу, позбавленого цих засобів. Застаріла форма
власності стримує розвиток виробництва, а забезпечити його можна лише революційною зміною
цієї форми.
Розвиток ринкового господарства в Англії(середина XVII – середина XIX ст.).
Висвітлення цих процесів у теоріях А.Сміта та Д.Рікардо. У результаті завершення промисло-
вого перевороту у Великобританії пануючим стало фабричне виробництво, країна з аграрної пере-
творилася в індустріальну. Це знайшло відображення у значному піднесенні промислового вироб-
ництва, передовсім виробництва бавовняних тканин. Прискорився розвиток металургійної
промисловості. Винайдення нових методів виплавки сталі сприяло зростанню виробництва в тих
галузях, які споживають сталь – машинобудуванні, суднобудуванні, а також прискореному
будівництву залізниць. Винайдення двигуна внутрішнього згорання стимулювало появу
автомобілебудування, літакобудування, розширило можливості суднобудування, сприяло значно-
му збільшенню видобутку нафти.
З 1780 по 1795 роки кількість прядильних фабрик в Англії зрослав в 10 разів і досягла 200.
Важливе значення мало вирішення транспортної проблеми. За 50 років, із 1785 по 1835 рік, країна
покрилася рясною мережею доріг із твердим покриттям, каналів (більш 100) і залізниць. Завдяки
цьому видобуток вугілля зріс із 1800 по 1865 рік у 10 разів і досяг 100 мільйонів тонн на рік —
50% світового виробництва (аналогічно по чавуну).
Проте в кінці ХІХ ст. темпи зростання промислового виробництва, а відтак і господарський
розвиток Великобританії почав уповільнюватись. Причиною цього були такі чинники:
 вивіз капіталу у колонії, що значно зменшувало розміри капіталовкладень в середині країни,
гальмувало оновлення основного капіталу, стримувало запровадження досягнень науки та техніки;
 низька енергоозброєність праці;
 політика фритредерства, активне застосування якої звузило ринки для англійських товарів;
 втрата власної аграрної бази й збільшення залежності від імпорту хліба внаслідок світової
аграрної кризи, викликаної надходженням на європейський ринок дешевого американського хліба;
 повільна монополізація англійської промисловості (разом з цим у банківській сфері процеси
монополізації та концентрації здійснювались достатньо високими темпами);
 непомірно високі бюджетні видатки на утримання найпотужнішого у світі воєнного флоту.
Сміт Адам (1723–1790) – видатний англійський економіст, який на основі глибокого теорети-
чного аналізу економічних процесів і явищ він розробив вчення про об’єктивні економічні закони,
які забезпечують природну рівновагу і саморегулювання ринкової економіки, розробив теорії вар-
тості і розподілу доходів, визначив економічну природу капіталу, грошей, заробітної плати, при-
бутку і ренти, розкрив механізм нагромадження і відтворення капіталу, відкрив новий метод дос-
лідження – метод логічних абстракцій, розробив рекомендації стосовно поведінки “економічної
людини” і держави.
31