Page 28 - 2575

національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, яку ряд
істориків оцінює не інакше як буржуазну революцію.

Змістовний модуль 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейсь-
кої цивілізації ( XVІ— перша половина XVII ст.).

Передумови, суть та значення Великих географічних відкриттів у становленні ринково-
го господарства суспільств Європейської цивілізації. Первісне нагромадження капіталу.
Епоха Великих географічних відкриттів (кінець XV – перша половина XVI ст.) хронологічно
збігається з періодом панування феодального господарства. Проте вона, заклавши передумови ви-
никнення мануфактурного виробництва, здійснила революційний вплив на розвиток господарства
як Європи, так і світу в цілому, а тому заслуговує на окремий аналіз.
Великі географічні відкриття були значною мірою зумовлені економічними чинниками, та-
кими як:
 необхідність пошуку нових торговельних шляхів (передовсім до Індії) внаслідок кризи
левантійської торгівлі;
 “жага золота” як засобу матеріалізації багатства;
 розвиток товарності виробництва та ускладнення грошового обігу;
 зростання потреби монархів у грошах для утримання війська, чиновників, двору.
Економічні наслідки Великих географічних відкриттів:
 переміщення торгівельних шляхів з країн Середземного моря на океани;
 початок формування світового ринку (центрами світової торгівлі стали спочатку Лісабон,
Сельвія, з середини XVІ ст. – Антверпен, у ХVІІ ст. – Амстердам, у ХVІІІ ст. – Лондон);
 нечувані раніше різкі стрибки цін (“революція цін”) передовсім на сільськогосподарські
продукти на ринках західноєвропейських країн (до 1601 р. ціни в Іспанії зросли в 4,5 рази, Англії –
в 4 рази, Франції – в 2,5 рази, Італії та Німеччині – в 2 рази);
 створення колоніальних імперій (спочатку іспанської та португальської, яких згодом
витіснили Голландія, Англія та Франція);
 розвиток товарного господарства, формування великих капіталів і розвиток розширеного
відтворення, що обумовили розклад феодального господарства.
 прискорення первісного нагромадження капіталу.
Важливими чинниками первісного нагромадження капіталу також уважають:
 аграрний переворот, коли під впливом зростаючого попиту на англійську вовну було
здійснено конверсію ріллі у пасовища;
 доходи від торгівлі;
 податкова система та система державного боргу;
 торговельні війни, передумовою яких був меркантилізм;
 запровадження політики протекціонізму, яка передбачала встановлення великого мита
на імпортовану готову продукцію та заборону експорту сировини та продуктів харчування.
Первісне нагромадження капіталу значною мірою прискорило розклад феодального
суспільства та поширення ринкових відносин. Феодальна земельна власність поступово стала
об’єктом купівлі-продажу, феодальна грошова рента і оренда еволюціонували у капіталістичну
ренту і оренду, використовувалася наймана робоча сила. Дворянство збідніло. Були вигідними
ліквідація селянських наділів, перехід до фермерського господарства.
В період географічних відкриттів найбільшого розвитку набула торгівля, передовсім
зовнішня, яка стала найприбутковішою сферою економіки і характеризувалась:
 істотним розширенням територіальної сфери обігу;
 зростанням торговельного асортименту за рахунок нових товарів (тютюн, какао, кава, кар-
топля, томати тощо);
 різким збільшенням обігу відомих, але рідкісних раніше рису, цукру, прянощів;
 виникненням таких організаційних форм як монопольні торговельні об’єднання (найбільш
потужними з яких були голландська та англійська Ост-Індійські компанії);
 вдосконаленням техніки торгівлі (поширюється торгівля за зразками, що призвело до ви-
никнення такої господарської форми, як торговельна біржа).
Нескінченні походи та війни, що вимагали зростання виробництва металу й тканин, зумовили
певні технічні вдосконалення у важкій і текстильній промисловостях. Відбулися певні зміни й у
сільському господарстві, хоча і не такі вагомі, як у промисловості. З’явилося багатопілля,
травосіяння, для підвищення врожайності почали застосовувати добрива: гній, мергель (глинястий
вапняк). Істотно зросла товарність та виникла територіальна спеціалізація сільського господарства
(Нідерланди спеціалізувалися на вирощуванні молочної худоби, виробництві сиру та масла; Рейн-
ська область – на виноградарстві та виноробстві; південь Франції та північ Іспанії – на вівчарстві
тощо).
Первісне нагромадження капіталу та розвиток товарності виробництва внаслідок
географічних відкриттів значною мірою обумовили буржуазні революції, які проголошували сво-
26