Page 32 - 2575

Гурне Венсан (1712-1759) – французький представник фізіократів, якому приписують знаме-
ниту тезу: “Laissez faire, laissez passer” – “дайте нам спокій; дайте людям можливість робити свої
справи, а справам йти своїм звичаєм”, яка стала і досі залишається символом вільної конкуренції,
економічного лібералізму.
Тюрго Анн Робер (1727-1781) – французький філософ-просвітитель, державний діяч, пред-
ставник школи фізіократів. Основна праця – “Роздуми про створення і розподіл багатства”
(1766). Тюрго розглядав економічні відносини як чинник суспільного прогресу і вважав, що гос-
подарською діяльністю керують універсальні закони. Він відстоював принципи економічної сво-
боди, критикуючи теорію і політику меркантилізму. Услід за Кене визнавав продуктивним лише
сільське господарство, хоча знаходив “чистий продукт” і в промисловості. Він розвинув ідею
Ф.Кене про відтворення і економічний кругообіг, виділивши всередині класів фермерів та промис-
ловців найманих робітників і підприємців. Він заклав основи розуміння капіталу і прибутку, який
вважав сумою підприємницького доходу, оплати праці і ризику підприємця та земельної ренти. На
відміну від Кене, цінність благ Тюрго пов’язує з їх корисністю, а ціну узалежнює від попиту та
пропонування.

Змістовний модуль 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних
держав (друга половина ХVІІ - перша половина ХІХ ст.).

Промисловий переворот, його суть, особливості і значення для ринкового господарства.
В Англії в другій половині XVIII століття склалися сприятливі умови для розвитку технічної
думки: в ході первісного нагромадження і колоніальної експансії утворилася достатня кількість
коштів для субсидування технічних досліджень; було сформовано освічене суспільство, включаючи
середні прошарки, що складали вже до 30% сукупного населення, спроможного сприйняти і вико-
ристовувати новинки.
Основні досягнення промислової революції:
1. В 1733 році механік Дж. Кей винайшов так званий човник-літак, що збільшив продуктив-
ність праці ткача в 2-2,5 рази.
2. У 1760 році в Шотландії відкрився перший металургійний завод «Керрон».
3. В 1765 року Дж. Харгривз винаходить прядильну машину, а Р. Аркрайт — водяну машину.
4. У 1769 році Дж. Уатт винаходить парову машину, а через 15 років — її більш зроблену мо-
дель — подвійної дії, відкриваючи тим самим «століття пару», що через кілька десятиліть прийде на
зміну «століття текстилю».
5. У 1785 році 3. Картрайт винаходить механічний ткацький верстат, продуктивність якого
дорівнює продуктивності 30-40 ткачів.
6. У 1807 році був спущений на воду перший пароплав і починає формуватися паровий флот.
Відстані, що вимірюються в днях подорожі, істотно (у 2-3 рази) скорочуються.
7. У 1814 році Д. Стефенсон побудував перший паровоз і в 1825 році поставив на ньому сві-
товий рекорд швидкості — 20 миль у годину на перший у світі залізниці Стоктон-Дарлингтон.
Зростання обсягів промислового виробництва, розширення транспортної мережі створили
сприятливі умови для розширення торгівлі та світового ринку, до якого також залучаються
колонії. Великих розмірів набув вивіз капіталу, що давав змогу підприємцям отримувати в 3-4
рази більше прибутку, ніж від експорту товарів, а відтак перетворився для підприємців окремих
країн (зокрема Франції) на головне джерело прибутку.
Розширення світового ринку, активна участь у ньому індустріально розвинених країн сприяли
формуванню міжнародного поділу праці та міжгалузевої спеціалізації. Так, Великобританія
спеціалізувалася на виробництві та продажу машин і устаткування; Німеччина – електроустатку-
вання, хімічних виробів, залізничного обладнання, сільськогосподарської техніки; Франція – одя-
гу, парфумерії, автомобілів, виробів харчової промисловості; США – нафти, електроустаткування,
сільськогосподарських машин, виробів чорної металургії та сільськогосподарської продукції.
Унаслідок промислового перевороту в розвинутих країнах склалася структура
капіталістичного індустріального суспільства, різко підвищилась частка міського населення. Ос-
новними верствами населення стали фабриканти та наймані робітники.
Загальна характеристика економічних теорій епохи вільної конкуренції та їх значення
для розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації (класична
економічна теорія, історична школа,марксизм). Класична школа – основний напрям розвитку
економічної теорії XVII – XIX ст. Для класичної школи притаманне прагнення проникнути в
глибину економічних процесів і явищ, пізнати об’єктивні економічні закони, що забезпечують
саморегуляцію економіки, застосування прогресивних методів дослідження – причинно-
наслідкового аналізу, дедуктивного і індуктивного методів, логічних абстракцій. Класики
остаточно переносять і концентрують аналіз на сфері матеріального виробництва; вони
обґрунтовують принцип природної рівноваги економічної системи і звідси виводять необхідність

30