Page 379 - 256_
P. 379

Математична  модель,  яка  характеризує  динаміку
                            процесу    по  каналу  передачі  керуючого  впливу  має  такий
                            вигляд
                                           dx
                                                ax   b                              (12.63)
                                           dt
                                           y   x                                     (12.64)
                                   Допустимо, що  y     x    0
                                                     d    d
                                   Сформульована        задача     є    задачею      синтезу
                            оптимального      регулятора      для    об’єкта    з    повним
                            спостереженням.  Тому        алгоритм     керування    задається
                            співвідношенням  (12.49),  в  якому  відповідні  матриці  слід
                            замінити скалярними величинами r  і b , тобто
                                                    b
                                            *
                                           u  t) (     P( t) x                      (12.65)
                                                    r
                                   Для визначення змінної  (tP  )  скористаємось рівнянням
                            Ріккаті    (12.48),  яке    в  нашому  випадку  буде  мати  такий
                            вигляд:

                                           dP   ) (t  b 2  2
                                                     P  t ) (   2aP (t )  q    0       (12.66)
                                             dt     r
                                   Ми отримали нелінійне диференціальне рівняння, яке в
                            цьому  частковому  випадку  можна  розв’язати  аналітичним
                            способом.
                                   Рівняння (12.66) перетворимо наступним чином:
                                                 dp
                                                             dt
                                           b 2  2
                                              p  2 ap   q
                                            r
                                                    b 2
                                                         2
                            Квадратний  тричлен        p  2 ap   q   розкладемо  на  прості
                                                     r
                                         b 2                             ar    r    2    b 2
                            множники        (p   p 1 )(p   p  2 ) ,  де  p  2 , 1      a   q  .
                                          r                              b 2  b  2        r
                            Тоді




                                                           367
   374   375   376   377   378   379   380   381   382   383   384