Page 20 - 235_

22

6) виховання необхідних морально-вольових якостей і придбання досвіду.

3.1 Загальна фізична підготовка (ЗФП).

Однією з найважливіших задач у тренуванні спринтера повинно бути

шдвищення рівня його загальної фізичної підготовленості. Особливо багато уваги

(до 60% часу) рішенню цеі задачі потрібно приділяти на першому етапі підготовки,

особливо в заняттях з юними спринтерами.

Згодом питома вага роботи з ЗФП трохи зменшується, вона здобуває більш

спеціальний характер.

Головними засобами підвищення рівня загальної фізичної підготовленості є
насамперед гімнастичні вправи без снарядів і зі снарядами. Особливу увагу

потрібно звернути на розвиток тих груп м'язів що виконують основну роботу в бігу
на короткі дистанції (згиначі і розгиначі стегна і стопи, м'язи задньої поверхні

стегна, живота і спини), тобто ті м'язи, що забезпечують потужне відштовхування,

утримання тулуба в похилому положенні і енергійній роботі рук і плечового пояса.

При виборі вправ треба також мати на увазі необхідність надбання спринтером

гнучкості, рухливості в тазостегнових суглобах.

Вправи зі снарядами, хоча вони і не завжди популярні в легкоатлетів, можуть

стати одним з найбільш ефсктивних засобів спрямованого розвитку багатьох груп

м'язів, виховання силової витривалості. На поперечині і кільцях — це

розмахування, найпростіші підйоми і перевороти, на брусах - підйоми махом упе-

ред та назад, стойки на плечах і руках, на гімнастичній стінці - вправи для

розвитку гнучкості, зміцнення м'язів спини і живота. Акробатичні вправи

прекрасно розвивають спритність, координацію рухів. Для цього використовують

перекиди, перевороти, стрибки. У той же час акробатика може бути відмінним

засобом сило-вої підготовки, особливо для дітей, підлітків і жінок. Для цього

застосовуються парні вправи, різні підтримки. На всіх етапах підготовки спринтера
необхідно широко застосовувати спортивні ігри і естафети.

22