Page 14 - 235_
P. 14

16

               до 15 – го метра дистанції вигравати більш 1 м у всіх  своїх супротивників.

                     На  рис.  4  можна  бачити  вільний  і  разом  з  тим  могутній  біг  по  дистанції.

               Звертає на себе увагу енергійне випрямлення ноги при відштовхуванні, активний

               винос  коліна  махової  ноги  нагору.  Протягом  усієї  дистанції  спортсмен  зберігає

               вільне, невимушене положення тулуба. Його руки, так само як і плечовий  пояс, не

               напружені. Ногу на грунт спортсмен ставить з передньої частини стопи і у момент

               вертикалі,  амортизуючи  приземлення,  трохи  згинає  її.  Тулуб  під  час  бігу

               тримається  майже  прямим.  Під  час  відштовхування  нахил  тулуба  злегка

               зменшується,  а  в  польотній  фазі  збільшується.  Змінюється  і  кут  у  ліктьових

               суглобах. У момент вертикалі руки трохи випрямляються.




                     1.5 Особливості бігу на 200 - 400 м
                     Однією з головних особливостей бігу на 200 і 400 м є необхідність подолання

               частини  дистанції  на  повороті.  Для  цього  стартові  колодки  встановлюються  з

               зовнішнього краю доріжки, що дозволяе спортсмену пробігти по прямій 8 - 10 м, а

               потім плавно ввійти в поворот. При бігу на повороті потрібно злегка нахилитися

               вперед,  одночасно  збільшуючи  частоту  руху.  Ліва  стопа  ставиться  на  грунт

               розгорнутою назовні, а права - усередину. Права рука при русі назад відводиться

               трохи убік, при русі вперед спрямований більше усередину.

                     У бігу на 200 м головною задачею спринтера є підтримка високої швидкості

               протягом  усієї  дистанції.  Це  досягається  за  рахунок  уміння  спортсмена  бігти

               вільно, з найменшою витратою зусиль. При виході з повороту він повинен скинути

               напруження і перейти до бігу по прямій. В даний час найсильніші спринтери світу

               переборюють  200  м,  не  тільки  не  знижуючи  швидкості  бігу,  але  і  нарощуючи

               перші  100  м  по  повороті  вони  звичайно  пробігають  на  0,2—0,3  сек.  гірше

               особистого рекорду в бігу по прямій.

                     Техніка бігу на 400 м характеризується меншою інтенсивністю рухів, більшою
               їхньою  волею  і  ритмічністю.  Для  бігуна  на  400  м  характсрне  низьке  положення


               рук, постановка стопи на грунт більш м'яким рухом. Звичайно, найбільш швидко
               пробігають дргі 100 м (що аргументується втратою часу на старті). На третьому і


                                                               16
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19