Page 12 - 235_

14

1.3 Біг по дистанції

Наприкінці стартового розбігу бігун як би припиняє застосовувати ті

максимальні зусилля, що були нео6хідні для нарощування швидкості. Раніше

вважалося, що в цей момент необхідно перейти до так називаного вільного ходу,

зробивши кілька кроків по інерціі. Такий різкий перехід від стартового розбігу до

бігу по дистанції не виправданий. Він повинен відбуватися поступово. Спортсмену

необхідно пам'ятати, що успіх у спринтерському бігу визначається насамперед

умінням вільно, без напруги виконувати бігові рухи, розслаблюючи ті м'язи , що у

даний момент не беруть участь в активній роботі.

Найважливішою фазою спринтерського бігу є відштовхування. Потужним

рухом штовхаюча нога випрямляється в тазостегновому, колінному і

гомілковостопному суглобах. Стегно махової ноги енергійно виноситься нагору,
сприяючи ефективному Відштовхуванню. У фазі польоту від6увається активне

зведення стегон. Нога, що закінчила відштовхування і рухалася спочатку нагору,
потім згинається в коліні і починає рух уперед. У той же час махова нога,

розгинаючись, енергійно опускається вниз і ставиться на грунт недалеко від

проекції ОЦТ. Постановка ноги повинна бути пружною. Це досягається

приземленням на передню частину стопи і згинанням ноги в колінному суглобі, що

значною мірою амортизує силу удару об грунт і скорочує гальмову фазу передньої

опори (рис. 4).

Рисунок 1.4

Під час бігу тулуб зберігає невеликий нахил уперед. У момент

14