Page 31 - 203_
P. 31

ЛЕКЦІЯ 3.  Інтегрування раціональних функцій                        31

                                                         R (x )
              Застосовуючи  послідовно  лему  2  до  дробу      і  до
                                                         S (x )
         виразів, які при цьому одержуються, в результаті одержимо
         формулу (3.5).                                                                           □
              Раціональні дроби вигляду
                                A        Mx   N
                                     і
                                        2
                             (x   ) a    (x   px   ) q  
                                           p 2
         де  a,  p, q,  A,  M,  N   -  дійсні  числа і    q    0 ,  називаються
                                            4
         елементарними раціональними дробами.
              Таким  чином,  доведена  теорема  стверджує,  що  будь-
         який  правильний  раціональний  дріб  можна  розкласти  на
         суму елементарних раціональних дробів.
              При  виконанні  розкладу  вигляду  (3.5) для  конкретного
         заданого дробу є зручний так званий метод невизначених
         коефіцієнтів. Він полягає в наступному. Для даного дробу
          P (x )                                               ( )
                записується розклад (3.5), в якому коефіцієнти  A i  ,
          Q (x )
            ( )     ( )
          M    ,   N       вважаються     невідомими     (і=1,2,…,r,
            j        j
             2 , 1  ,...,  ,  j 1  2 ,  ,..., s ,     2 , 1  ,...,   ).  Після  цього  обидві
                    i                        j
         частини  рівності  зводяться  до  спільного  знаменника  і  у
         многочленів,  які  одержаться  в  чисельнику  прирівнюються
         коефіцієнти.  При  цьому  якщо  степінь  многочлена  Q (x )
         дорівнює  n ,  то  в  чисельнику  правої  частини  (3.5)  після
         зведення до  спільного  знаменника  одержується  многочлен
         степеня  n -1,  тобто  многочлен  з  n   коефіцієнтами,  а число
         невідомих  A i ( )  ,  M  ( )  ,  N ( )   також дорівнює  n :
                            j
                                  j
                                r        s
                                  i      j    n
                                      2
                                i1     j1
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36