Page 18 - 187_
P. 18
18
нальна організація розумової праці, включення у роботу мікро пауз, під-
вищення рухової активності.
Найбільш ефективною формою відпочинку є відпочинок активний. Вперше
значення активного відпочинку науково обґрунтував Г. М. Сєченов. Він вста-
новив, що сила руки після стомлення відновлюється швидше, якщо другою, не
стомленою рукою, виконувати неважку фізичну роботу. У подальшому вчені
встановили, що активний відпочинок можна застосовувати не тільки при фізи-
чній, але й при розумовій роботі.
Особлива роль тут належить м'язовій діяльності, так як при цьому у роботу за-
лучаються нервові центри, відмінні від тих, які регулюють різні форми інтелек-
туальної діяльності. Переключення з розумової роботи на фізичну дозволяє, по-
перше, зберегти і покращити діяльність основних органів і систем організму,
по-друге, вдосконалити організаційні механізми в їх функціонуванні.
Для раціональної організації розумової праці велике значення має використан-
ня перерв (пауз) для відпочинку. Значення таких пауз не обмежується тільки
зменшенням накопичення стомлення. У такому випадку не мало б значення,
коли і скільки часу відпочивати. Під час відпочинку, проходять зміни взаємодії
між процесами збудження і тормозіння, яке є важливою умовою відновлення
робочих потенціалів у нервових клітинах, в яких під час розумової роботи від-
бувалася посилена фізіологічна діяльність. Поглиблення в цих клітинах дося-
гається при виконанні м'язової роботи у вигляді фізичних вправ під час перерви
(паузи) у трудовому процесі. Дослідження показують, що використання 5 – 10 -
хвилинних пауз (фізкультурних) справляє у два рази більший ефект на покра-
щення працездатності студентів, ніж пасивний відпочинок удвічі більшої три-
валості.
14. Засоби підвищення рухової активності
Основними засобами, які використовуються у режимі праці та відпочин-
ку, є різні фізичні вправи. За своїм впливом на організм вправи поділяються на
групи. Зупинимось на дихальних, статичних та динамічних
вправах, які найбільш часто включаються у різні комплекси, призначені для
людей розумової праці.
Дихальні вправи засновані на тому, що людина може у певних межах керува-
ти своїм дихання - подовжувати або скорочувати вдих і видих, диференціювати