Page 38 - 157
P. 38

Вона  виражає  перевагу  різних  значень  Θ  при  тій  конкретній  вибірці,
                  що фактично має місце.
                                                                                                              €
                         Метод максимальної правдоподібності полягає в тому, що як оцінку  
                  невідомого параметра Θ вибирається його значення, яке максимізує функцію
                  правдоподібності.  У  багатьох  випадках  максимум  цієї  функції  вдається
                  знайти аналітично, вирішуючи рівняння
                                                              dl  
                                                                      0 .                              (2.4)
                                                               d
                         Іноді  зручніше  знаходити  максимум  не  самої  функції  L(Θ),  а  її
                  логарифма l(Θ)=ln L(Θ) за допомогою співвідношення
                                                  
                                               dl       d   N               
                                                                                  0
                                                              ln  f   ;x                          (2.5)
                                                 d     d   i   1  X i  i  
                                                                              
                         Рівняння       (2.4)     чи     (2.5)     називають        звичайно       рівнянням
                  правдоподібності. Якщо не вдасться одержати його рішення аналітично, для
                  перебування  максимуму  функції  правдоподібності  використовуються
                  чисельні  методи.  В  усіх  випадках  дуже  корисним  виявляється  графічне
                  зображення функції правдоподібності.
                         Проілюструємо  ідею  методу  максимальної  правдоподібності  на
                  простому прикладі.

                         Приклад  2.1.  Нехай  відомо,  що  випадкова  величина  підкоряється
                  двосторонньому           експонентному          розподілу        (розподілу        Лапласа)
                                   x
                  f X   ;x    e   ,  де  λ  –  невідомий  параметр  розподілу.  Припустимо,  що
                              2
                  мається вибірка обсягу N = 3, що містить наступні елементи: х 1 = -3; х 2 = -0,1;
                  х 3 = 2,9. Функція правдоподібності L(λ) (рис. 2.1) при цьому дорівнює
                                                                                                    3
                                                                   3          1.0      9.2    6 
                                                                       
                    L     f X  ;x 1    xf X  2   ;   xf X  3   ;     e  e  e           e      .
                                                               2         2            2             8
                         Максимум  L(λ)  досягається  при  λ  =  0,5.  Саме  дане  значення  і  варто
                  взяти як  вибіркову оцінку максимальної правдоподібності  параметра λ:  λ =
                  0,5.  Така  оцінка  дає  краще  значення  параметра  λ,  оскільки  при  цьому
                  імовірність одержання вибірки максимальна.
























                                                                                                              34
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43