Page 32 - 157
P. 32

X    m  X
                                                           1
                                                    
                          
                  де      X  - вектор-стовпець: X                 1  ;     С – коваріаційна матриця:
                                                         X     m
                                                           2      X 2
                                                       2            X   X  
                                                        X
                                                 C      1              1   1    ;
                                                       X 1  X 1    2  1
                                                                      X
                   C  - визначник коваріаційної матриці:

                                                     C    2  1  2  2   1   2  .
                                                            X
                                                                X
                         З (1.29) випливає, що лінії рівної щільності розподілу імовірностей f(x 1,
                  x 2) = const для двовимірного нормального розподілу мають вид еліпсів (рис.
                  1.7). Ступінь розсіювання двох випадкових величин в сукупності може бути
                  охарактеризована  площею,  обмеженою  еліпсом,  що  відповідає  визначеній
                  імовірності р влучення довільної точки (х 1, х 2) всередину еліпса. Оскільки ця
                  площа однозначно зв'язана з величиною визначника коваріаційної матриці С,
                  він  може  також  слугувати  числовим  показником  розсіювання  двох
                  випадкових величин Х 1, Х 2. Звичайно показник  C  називають узагальненою
                  дисперсією.
                         Для однієї  і  тієї  ж  імовірності р = 0,39 на рисунку 1.8 зображені два
                  еліпси,  що  відповідають  двом  різним  двовимірним  нормальним  законам
                  розподілу  імовірностей  з  фіксованими  значеннями  m             X 1  ,  m X  2  ,   ,   X 2    і
                                                                                                   X
                                                                                                     1
                  коефіцієнтами кореляції, що відрізняються: ρ 1 = 0,5 і ρ 2 = 0,793. Ясно , при ρ 1
                  = 0,5 розсіювання двох випадкових величин трохи більше, ніж при ρ 2 = 0,793.
                  Величини  визначників  C   для  цих  варіантів  рівні  відповідно  0,75            2   2    і
                                                                                                      X 1  X  2
                  0,375  2   2   ; площі, вкладені всередину зображених еліпсів, відрізняються
                          X 1  X 2
                  в 1,41 рази [6].
                         Кожна  з  двох  випадкових  величин,  розподілених  у  сукупності  по
                  двовимірному        нормальному         закону,     також      розподілена       нормально
                  безвідносно до того, чи є ці випадкові величини залежними чи незалежними.
                  Зворотнє  твердження,  кажучи  в  загальному,  невірне:  спільний  розподіл
                  нормального необов'язково повинен бути нормальним.
                         Якщо ρ = 0, то з (1.29) випливає

                                                                                  2  
                                                      1           1    x   m X    
                                                                        1
                                       f  ,x  x         exp                1     
                                                               
                                          1   2                                  
                                                   2  X 1       2     X 1      
                                                                                    
                                                               

                                                                        2 
                                            1           1    x  m X    
                                                              2
                                                exp                2        f     .xfx
                                                     
                                         2             2                     1     2
                                             X 2               X 2      
                                                                           
                                                     
                  тобто  для  випадкових  величин  Х 1  і  Х 2,  що  підкоряються  двовимірному
                  нормальному  розподілу,  некорельованість  означає  одночасно  і  їхню
                  незалежність.
                         Умовні розподіли  xf     1  a  2  і  xf  2  a 1  також нормальні з параметрами:
                                                                                                              28
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37