Page 30 - 157
P. 30

   X  , X   M   X   m   X    m    
                                         11    1   2          1     X 1    2     X 2
                                                                                                      (1.25)
                                            x 1   m X 1  x 2   m X 2    ,xf  1  x 2 dx 1 dx 2
                                            
                         Значення  кореляційного  моменту  служить  визначеною  мірою
                  залежності  між  Х 1  і  Х 2.  Наприклад,  якщо  випадкові  величини  Х 1  і  Х 2,
                  незалежні, те
                                         
                          X  , X       x   m    x   m         dxxfxf  dx   0.          (1.26)
                              1   2            1     X 1   2     X 2     1     2    1   2
                                         
                         Зручніше        як     міру      взаємозалежності         випадкових         величин
                  використовувати безрозмірний показник
                                                                X  , X  
                                                X  , X    11    1   2  ,                            (1.27)
                                                    1   2
                                                                  
                                                                 X 1  X 2
                  називаний коефіцієнтом кореляції.
                         По  фізичному  змісту  коефіцієнт  кореляції  є  в  загальному  випадку
                  найпростішою, далеко не вичерпною характеристикою статистичного зв'язку
                  і визначає лиш ступінь лінійної залежності X 1 і Х 2.
                         Коефіцієнт кореляції може мінятися в діапазоні -1≤ρ{Х 1, X 2}≤1. Якщо
                  ρ{Х 1, X 2}=±1, то X 1 і Х 2 лінійно зв'язані, тобто Х 2 =a 1 + b. Якщо ρ{Х 1, X 2}=0,
                  то X 1 і Х 2 називаються некорельованими. Якщо X 1 і Х 2 – незалежні випадкові
                  величини, то для  них, як це випливає  з (1.26)  і (1.27),  ρ{Х 1, X 2}=0  і, отже,
                  вони  є  некорельованими.  Зворотнє  твердження  в  загальному  випадку
                  невірно:  X 1  і  Х 2  можуть  бути  зв'язані  навіть  не  статистично,  а  чисто
                  функціонально,  і  все-таки  мати  нульовий  коефіцієнт  кореляції  (при  цьому,
                  звичайно,  зазначений  функціональний  зв'язок  повинен  бути  нелінійної).
                                                                                                  2
                  Наприклад,  дві  випадкові  величини  X 1  і  X                    X   m        зв'язані
                                                                                  2     1      X 1
                  функціонально, але для них ρ{Х 1, X 2}=0, якщо   X            = 0.
                                                                             3   1
                         Використовуючи  умовні  функції  розподілу,  можна  ввести  умовні
                  числові  характеристики  розподілів,  такі  як  умовні  математичні  очікування
                  m X 1  a  2 ,  Xm  2  a 1  чи умовні дисперсії  XD  1  a  2 ,  XD  2  a 1 :
                                                      
                                        m X 1  a  2    x 1 f x 1  a 2 dx 1 ;
                                                      
                                                      
                                        m X   a     x  f x  a  dx  ;
                                             2   1       2    2  1    2
                                                      
                                                                                                        (1.28)
                                                      
                                                                        2
                                        D X   a      x   m x  a   xf  a  dx  ;
                                             1  2        1        1  2       1   2    1
                                                      
                                                      
                                                                         2
                                        D X   a     x    m x  a   xf   a  dx  .
                                             2  1        2        2  1       2  1    2
                                                      





                                                                                                              26
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35