Page 134 - 157

 C 2 2 4  2
) 4 ( h  2 4   . 0 127 ;
C 5  10  9  8  7  6 
10  
 1 2  3 4  5 
C C 0 C 2 4 
) 4 ( h  2 4 4  2 4   . 0 032;
C 5 C 5  10  9  8  7  6 
10 10  
 1 2  3 4  5 
  2 1 2
0
C
) 4 ( h  2 4  2   . 0 008 .
C 5 C 5  10  9  8  7  6 
10 10  
 1 2  3 4  5 
По формулі (7.7) матимемо:
P m  4  h ) 4 (  ) 3 ( h  ) 2 ( h  . 0 167   . 0 05

Так як   4mP   , то гіпотеза однорідності двох вибірок приймається, і
можна рахувати їх вибірками із одної генеральної сукупності.
Рівень значимості  встановлюється завчасно. Звичайно приймають  =
0,05 або  = 0,01.
Якщо N 1  10 N 2  10, то замість формули (7.7) можна користуватися

формулою нормального розподілу.
Припустимо N = N 1 + N 2. Тоді
 N2 N 
 1 2  d 0 
( P m  d 0 )  5.0  Ф  N  .
 N 1 N 2 
 2 N 
 N 2 
 N2 N 
 1 2  d 0 
Прийнявши t  N  , значення Ф(t) находимо по додатку Ж. Тут
 N 1 N 2 
 2 N 
 N 2 
d 0 – число серій, отриманих в даному експерименті.
Приклад 7.2.
Дані дві наступні вибірки:
х – 0,76; 0,78; 0,81; 0,77; 0,80; 0,76; 0,80; 0,75; 0,78; 0,75; 0,77; 0,74
у – 0,80; 0,77; 0,79; 0,78; 0,81; 0,77; 0,80; 0,80; 0,77; 0,81; 0,81; 0,81
N 1 = 12; N 2 = 11; N 3 = 23
Розмістимо всі значення в зростаючому порядку і підрахуємо число серій.
. 0 74 . 0 75 . 0 75 . 0 76 . 0 76 . 0 77 . 0 77 . 0 77 . 0 77 . 0 77 . 0 78 . 0 78 . 0 78
            

1 2 3
. 0 78 . 0 79 . 0 80 . 0 80 . 0 80 . 0 80 . 0 80 . 0 81 . 0 81 . 0 81 . 0 81

          
4 5 6 7 8
Число серій d 0 = 0;

156